Повість українського радянського письменника «Не остуди свого серця» присвячена сьогоденним звершенням хліборобів. Парторг колгоспу Василь Білий, колишній фронтовик, власним прикладом згуртовує людей і веде їх за собою. Багато уваги приділяється й післявоєнним труднощам та моральним проблемам.
Друга повість — «Заради чого?» — це психологічний твір про духовне становлення юнака Олега, про людей, щедрих на добро.