Про життя, смерть та мистецтво
Коли починала читати, здалось, що переплутала книжки і продовжую знайомство з творчістю Довженка. Дуже поетично і мелодійно. Але дуже швидко таке враження зникає, адже постає справжній Гончар. Війна, в'язні Холодної гори, безпросвітні знущання та моральне знищення. Книга про справжні почуття: мужність, готовність відповідати за життя інших, віра у краще, людяність понад усе. Головний герой - Богдан Колосовский. Він знімає кіно, спираючись на події власного минулого, на часи перебування у Холодній горі. Разом із ним перед читачами постають Шаміль, викликаючи неабиякий захват, Решетняк, який дивує своєю мудрістю та людяністю. Але не лише мужність чоловічу змальовує Гончар, адже з'являється образ Прісі, яка разом із братом виказує супротив режиму фашистів. Роман поєднує у собі так багато ліній, людських історій, пристрастей та емоцій. Тут і переживання на війні, події у концтаборах, далі читаємо про справжнє, тендітне кохання Решетняка та Катрі, милу закоханість оператора Сергія в Ярославу. Поруч із жахливими сторінками української історії йдуть думки про любов, про гуманізм та світло. Це роздуми про мистецтво та про життя. Багато персонажів, кожен із яких добре змальовано. Образ циклону як природного катаклізму вражає, захоплює та лякає. Майстерна оповідь, чудова стилістика тримає у напрузі до останнього слова.
4 понравилось
