НОН ФИКШЕН
anyarokenroll
- 774 книги

Ваша оценка
Ваша оценка
Найбільша зміна сталася в нас, у публіці, глядачах, громадськості. Ми почали вірити, що нам призначили конкретну роль: ми можемо грати публіку. Ніби війна - це театр. Повільно й непомітно щось проникло в нас, ми зчерствіли і стали нездатними бачити правду - ознаки власного вмирання. Великий план мертвого дитячого обличчя - це справді занадто. Абсолютно нерозумно. Те, що ми вперше можемо побачити війну з такої відстані з усіма її наймоторошнішими подробицями, має сенс лише тоді, коли це щось може змінити на краще. Але нічого не змінюється. Тому така документація перетворюється на збочення, на порнографію смерті.

Найважче збагнути і прийняти те, що монстри - це звичайні люди, як і ми, які опинилися в інших обставинах. Ось чому нам потрібні монстри: окремі особи, цілі нації, держави, географічні регіони чи різні культури - вони нам потрібні, щоб умити власні закривавлені руки.