Ці вірші написані в російській неволі, у Владимирському централі, в 1968 – 1971 рр. Автор «Невольницьких плачів» пережив зі своїм поколінням велику трагедію українського народу, разом з родиною був учасником запеклої боротьби народу, разом з родиною був учасником запеклої боротьби проти російських окупантів. Біль від втрати національної свободи він пропустив через своє серце і виклав у віршах. Поезії ці – не стільки гімн козацькій Україні і заклик битися з ворогами до переможного кінця.