Чому інколи достатньо 13 сторінок, аби зрозуміти, що читати книгу далі не варто?
Чому інколи достатньо 13 сторінок, аби зрозуміти, що читати книгу далі не варто?
На прикладі містичної фантазії Кшисі Федорович "Все золото її снів" пояснюю. Перше, за що я зашпорталася, це дзеркала Шрьодінгера. Головний герой приходить до приміщення своєї зниклої подруги і описує, що бачить. Кожне речення відокремлене у абзац і якщо навіть читач не звернув увагу на сенси, то форматування уж точно має допомогти зрозуміти - тут написано щось важливе, сконцентруйся.
абзац: "Навіть "ловців снів", намальованих по кутках, помітив пізніше" абзац: "Ще пізніше - відсутність дзеркал".
Тут в читача вже має заграти фантазія, а що ж там сталося? А чому це у квартирі немає дзеркал? І чи не пов'язано це із... (і далі слідує ціла вервечка асоціацій із різноманітними тропами, книгами та сюжетами, де головну роль відіграють дзеркала).
І рівно через півсторінки фраза: "намагався не згадувати дзеркало у її ванній, у якому не було мого відображення".
Так, стоп. Ти рівно 18 строчок тому ледь не криком кричала на читача, що дзеркал там немає, і відокремила це у самостійний абзац! То що трапилося за ці 18 строчок такого, що дзеркало з'явилося? Ти забула, про що писала? Заощадили на редакторах? Сподіваєтесь на те, що в читачів пам'ять, як у рибок гуппі?
Ну, а друге стало досить передбачуваним. Вже у анотації читача попереджають, що "Все золото її снів" - це такий собі мікс «Пригод Аліси у Дивокраї» Льюїса Керрола й «Криги» Яцека Дукая. Але навіть без цього попередження вплив "Криги" відчувається просто з перших сторінок. Але є одне але.
Мавпування чисто стилю "Криги" не робить книгу "насиченим і глибоким дарк-фентезі", як стверджують маркетологи видавництва. Бо у "Кризі" до її оригінального стилю додається просто феноменальний обсяг інших цінностей: закладених сенсів, омажів та відсилок, чи навіть просто потужних знань з математики, логіки, інженерії, техніки та філософії. В "Золоті" ж все, що вийшло намавпувати, виглядає щоденником підлітка, Якого Ніхто Не Розуміє, а Він же ж Не Такий, Як Всі!
На цьому книга відправляється на позбувну полицю очікувати свого нового власника, який, можливо, буде не настільки вибагливим, як я
7 понравилось
