Ваша оценкаМакар із дружиною Вірою звикли працювати не покладаючи рук. Цього ж учили доньок. Тому і жили в достатку, бо заробили на нього потом і кров’ю. А потім — колективізація. Усе стало колгоспним. Незгодних куркулів, що не хотіли віддавати своє, — на каторгу. Так сталося і з Макаром. А дружину Віру з дітьми та іншими земляками вивезли на Урал і кинули посеред лісу — з десятком сокир і кількома пачками сірників. Наглядачі згодом повернуться по тих, хто вижив. Повезуть чоловіків на лісоповал. Знову забе...
Жанры
Рейтинг LiveLib
4,5
13 оценок
- 569%
- 423%
- 30%
- 20%
- 18%
Ваша оценкаПрочитали 13Хотят прочитать 8
Рецензии
RoksolanaKalita3 мая 2023Про долю української родини під час колективізації
Читать далееЧудова історія про життя двох сестер Люби і Тоні, які пережили розкуркулення, голодомор, заслання в Сибірі і змогли повернутися назад в Україну. Книгу прочитала приблизно за тиждень (навіть без сліз, хоча думала, що буду плакати — обкладинка налаштовує). Можливо, книга буде йти важче тим, хто чутливо відноситься до цих років в українській історії і не може їх читати без сліз або тим, хто пережив такий досвід: дівчата голодували в Надєждінську (зараз це місто Сєров, на кордоні між Середнім і Північним Уралом), жили в бараку, спали на землі, втрачали своїх знайомих через голод, мороз, офіцерів, які їх ловили, через концтабори. Дівчата пережили дуже сувору школу життя, залишившись фактично сиротами у далекому місті від рідної України (при живому батьку, який відбував покарання на засланні далеко від них).
Роман посів друге місце в міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова- 2020». Деякі факти в творі використані з біографії сім'ї Геращенка, які він віднайшов у щоденнику бабусі після її смерті. У віці 14 років вона (Люба) опинилася в Сибіру після розкуркулення родини. Книга яскраво показує, як знущались з людей далеко від наших країв. Чому її варто прочитати:1) актуальність теми2) продуманий сюжет3) емоційна насиченість 4) прекрасна авторська мова5) чудовий зразок сучукрліт на основі реальних подій. Це історія не лише родини, але й маленький клаптик полотна історії всього народу України. Рекомендую цю книгу також молоді, щоб вони зрозуміли, як тисячі родин торкнулася рука «совка» (радянського союзу), дуже багато доль зламано, втрачено купу невинних життів. Про це не можна забувати.
3 понравилось72- cvhujn16 января 2022Читать далее
Коли я читала цю книжку, мені ХОТІЛОСЯ:
▪️відкрити холодильника, витягти
з нього все їстивне і передати героям
▪️відкрити шафу, вийняти з
неї найтепліші речі і віддати героям
▪️відкрити двері і сказати героям: заходьте, грійтесь, мийтесь, будьте, як вдома
▪️обійняти і підтримати героїв в час, коли втрачали найрідніших і не мали змоги навіть поховати їх
Знаю, багато хто упереджено ставиться до української літератури, але, як на мене, ця книжка заслуговує на найвищу похвалу.
Причин на це зразу декілька:
▪️актуальність теми
▪️продуманий сюжет
▪️емоційна насиченість
▪️прекрасна авторська мова
Придертись немає до чого.
Хоча був момент, коли мені здавалось, що десь я вже таке читала. Згадала і "Зулейха відкриває очі" і "Поміж сірих сутінків". Та всі ці книжки об'єднує спільна страшна сторінка нашої історії, спільний біль, втрати та спільна мета реальних (невигаданих) людей: залишитись живими.
Написано чуттєво, емоційно
боляче, зворушливо, драматично, правдиво
Тут про те, як:
▪️Змирити свою гордість
▪️Втратити контроль над усім
▪️ВИЖИТИ, всупереч усьому
По сюжету ця книжка не зовсім про голодомор(як я думала), а про тих українців(так званих "куркулів"), які в період голодомору опинились в засланні на далекій півночі. Чи можна сказати, що вони втекли від смерті? Та ні, вони потрапили в таке ж пекло. Чи вдалось їм вижити і повернутись додому - читайте.
Як кажуть автори книжки - це історія не лише їхньої родини, але й маленький клаптик полотна історії всього народу України.
✨"Усі складаються з історій. І кожна з них потрібна. Ніколи не знаєш, чия історія змінить світ".1 понравилось120
Цитаты
Подборки с этой книгой
Все подборки
Другие издания
