Художня література (Віват)
ElenaOO
- 92 книги

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Я наконец закончила читать эту трилогию. Первая книга для меня осталась наиболее интересной и наиболее полезной. Концентрация текста со смыслом там оказалась выше всего.
Во всех трех, и, в частности, в этой книге автор подает историю так, чтобы читатель имел возможность задать себе самому несколько важных жизненных вопросов. Главное, конечно, это не сами вопросы, а ответы на них.
В третьей книге вопросы предполагают наличие уже некоторого жизненного пути у читателя, и лучше - прочитанные первые две части трилогии.
Книги очень легкие и читаются на одном дыхании. Не смотря на то, что они призваны быть "меняющими жизнь", информация все-таки очень доступна и понятна человеку находящемуся на любом уровне духовного и социального развития.
Я не зря об этом упомянула, т.к. точно не все в этом мире задаются вопросами "Куда жить дальше?" или "Зачем вот это все?". Так что если вас такие вопросы посещают - вы на правильном пути, и начинайте с самой первой книги.

Третя книга Джона Стерлекі з серії "Кафе на краю світу" розповідає нам про власне третій візит гол.героя Джона у вищезгадане кафе. Якщо в першій книзі герою було 28 і він шукав себе в житті, в другій книзі Джону вже було 37 і він був періоді змін життя в "серйозне" русло, то у третій книзі Джону за 50. Він повертається з похорон свого хрещеного з відчуттям жалю не лише за покійним, але і за своєю молодістю.
Уся трилогія - це такий собі посібник про життя людини та її переживань на кожному етапі дорослішання. Коли з молодого та безтурботного, який ніяк не може знайти свій шлях в житті, ти знаходиш себе і починає ЖИТИ, а не існувати. Коли самітницьке егоїстичне життя потрібно змінити на сімейне життя, в якому ти жертвуєш своїми інтересами на благо інших. Так приходить зрілість. І нарешті, коли ти обертаєшся назад і усвідомлюєш, що більша частина твого життя вже позаду, а ще так багато всього хочеться встигнути.
Можна стояти і дивитися лише назад, а можна потішитися тим, що ти встиг на кожному з етапів прожитого і йти вперед, роблячи нові й нові відкриття світу та самого себе кожного дня.

Я очень благодарна Джону Стралеки как автору книги " Кафе на краю земли " за возможность обдумать и решить те вопроси которые касаются меня самой и моей жизни в целом . Огромное Вам спасибо !

Не можна зробити все. Нахил не може зробити все. Тож треба насолоджуватися тим, що тобі випадає зробити.

Таке життя. Варто брати якнайбільше від кожної хвилини. Тому що твоє життя не триватиме вічно, а годинник невпинно цокає, береш ти якнайбільше чи ні.













