Зов Мавки

Агнеса не пам’ятає того дня, який став для неї фатальним, бо саме в той день вона померла. І перетворилася на мавку. Так, саме на ту, що затягує людей, що заблукали у лісі, у болото.

⠀

Дівчина розгублена, але не втрачає надії повернутися до свого колишнього життя і до коханого, якого мусила залишити.

⠀

Багато перешкод її чекають на цьому шляху, особливо голос Тіні, що все більше й більше поглинає її та перетворює на істоту, котрою вона не хоче бути.

_______________

Я читала цю дилогію ще минулої осені, коли авторка її тільки що дописала. Але враження від прочитаного не лишають мене і зараз. І сказати, що я в захваті - це взагалі нічого не сказати.

⠀

Наша українська міфологія так тісно переплелась зі звичайним життям людей, що ти хочеш-не-хочеш, а повіриш в існування мавок, чугайстрів і їх дивовижних сил. Повіриш у справжність написаного і почнеш боятися ходити у самісіньку лісову чащу, щоб і тебе ненароком не згубила мавка.

⠀

Дуже гарно прописані герої, а сюжетна лінія насичена та продумана до дрібниць.

⠀

Я рідко лишаюсь задоволеною усім, але це саме той випадок, коли Іра тішиться, що змогла прочитати книгу однією із перших. Мої примірники російською мовою, але Таня переклала книги на українську, що не може тішити ще більше.

⠀

Одним словом, рекомендую усім поціновувачам фентезі та книг, заснованих на міфології.

⠀

Но не книга, к сожалению. Думаю, многие меня поддержат, у Тани очень красивый инстаграм, визуал, все супер. Там она продвигает свои книги. И я "купилась", уж очень здорово она преподносит зов мавки. На деле же... ну наверное, все-таки не всем дано быть писателем. Да, вроде автор пытается интриговать читателя, но герои все плоские, такое ощущение, что я читала все это много раз и ничего нового нет. Красивые описания... я очень люблю такую мистику, но не в этом случае. Как будто все не доведено до ума. Не цепляет. Мусолила книгу неделю, так и не дочитала. Скучно. Желаю автору попробовать себя профессионально в визуале или дизайне, у вас это гораздо лучше получается, чем писать))

Очень расстроила эта книга, потому что стоит она немало, и возникает вопрос за что. За то , что авторша любит фэнтези и беззастенчиво дергает куски текста у других авторов? Есть прекрасное фэнтези "Мара и Морок" Лии Арден, которое начинается почти так же, как зов мавки. Совпадение? Не думаю. После этого читать уже было противно. Сюжет очень скачет, авторша все время пытается подвести к тому, сто вот сейчас будет тааак страшно и тааак интересно. По итогу пшик и только бесконечные, скучные рассуждения героев. Не ведитесь на пиар автора, своих денег книга не стоит. Вообще мне непонятно, как можно так не уважать читателя и своих коллег. Так откровенно плагиатить должно быть стыдно.