Оля

Поки одні співчувають її самотності, інші на пальцях перераховують її чоловіків… З дитинства Ольга розуміє, що вона «не така». Її сила лякає і притягує, її почуття і пристрасть горять вогнем. Але вона сама — згоряє чи гартується? Ось він, ідеал: розумний, інтелігентний Маковей. Негідник чи рятівник? Злочинець чи жертва? Чи витримає кохання сильної жінки? Бо ж власні «скелети в шафі» не дають про себе забути. На шляху їхнього спільного щастя багато тіней з минулого. Кобилянська. Про неї ...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,1

14 оценок

5
36%
4
43%
3
21%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 14Хотят прочитать 9

Рецензии

Tati_Bo16 августа 2021 г.
Токсичні стосунки буковинської царівни
Ольга Саліпа – відкриття у світі сучасного українського письменства.
Її дебютний роман "Оля" – переможець конкурсу «Коронація слова» у номінації «Романи» 2020 року.
Так про що дебютна книга авторки? Про чуттєву сторінку біографії Ольги Кобилянської ? Так.
Про токсичні стосунки із чоловіком, у якого була закохана «буковинська царівна»? Так.
Іншими словами «Оля» - це історія сліпої любові до чоловіка та історія великої зради, спричиненої кращою подругою.
Роман цілком можна занести до жанру - художній нон-фікшн.
Заснований на реальних подіях, він сповнений авторських родзинок та пікантних спецій.
На пікантності наголошую не випадково – на сторінках зустрічаються доволі відверті сцени.
Тож на мою думку, це стовідсотковий жіночий роман з відомими постатями української літератури і мистецтва в головних ролях: Ольга Кобилянська, Осип Маковей, Августа Кохановська, і ось любовний трикутник готовий.
Що сподобалось? Авторка прописала дитинство, думки і особисті хвилювання головних героїв, певні історичні моменти – як ось, наприклад, поява вуличного світла в Чернівцях. Підняла питання необхідності отримання освіти та обмежених щодо неї поглядів. В наші дні Кобилянська набула статусу феміністки, тож і у романі постає проблема прав жіноцтва до самостійного вибору якій справі присвятити своє життя. Через героя Івана Франка у книзі постає питання єдності України. Це все великі плюси – заохочувати сучасного читача поцікавитись подіями з нашої історії.
Що не сподобалось? Деякі герої, власне як і ситуації, не були повністю розкриті. Хотілось би прочитати Ольгу у листах – вони для читача так і лишаються за кадром. Августа аж до самого фіналу лишається темною конячкою, та власне і в самому фіналі теж. І наче є у романі таємниця, і сюжет закручений, але через постійні стрибки у часі і містах книга читається повільно. Можливо, авторка хотіла витримати інтригу, натомість щоразу доводилось пригадувати чим усе закінчилось тоді – там у Чернівцях 1896-го?
Читать далее
Содержит спойлеры
6
179

Все рецензии

Цитаты

ElenaOO13 ноября 2021 г.
- Невже це чоловік вартий того, щоб принижуватися через нього так, як ви це робили зараз? А як же рівність, про яку ви й ваші подруги тепер так часто говорите?
Рівність - це про інше. В коханні немає рівності. В коханні обоє мусять прислужувати.
5
65
ElenaOO13 ноября 2021 г.
Не вір листам. За листами ховають справжнє. Листи - то творчість. Розумієш, ті, то живуть письмом, рідко люблять сей світ таким, як він є. Нам щось надумати - не гріх. А любов - і поготів. Бо як то - без любові? А щоденники і листи - то найбільша брехня у світі.
5
66
hg_books21 марта 2021 г.
"Таємниці мають залишатися таємницями, якщо причетні до них не можуть виправдатися. Так буде чесно. Лише ми самі знаємо, як було насправді. А люди... Люди мають наші щоденники і листи - найбільшу брехню на світі. Хай тішаться."
2
59