Польові дослідження з українського сексу

Сексуальна одіссея художника й поетеси, розгортаючись в Україні й Америці кінця ХХ століття, обертається правдивою середньовічною містерією, у якій героїня проходить кругами недавньої української історії, щоб зустрітися віч-на-віч із Дияволом... 13-те видання славетного роману Оксани Забужко - за визначенням Los Angeles Times, "чистої й чесної спроби осмислити нове життя в нововизволеній країні", - містить додаткові матеріали, які допоможуть читачеві краще оцінити місце й роль цієї книжки в к...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,3

401 оценка

5
24%
4
23%
3
27%
2
14%
1
12%

Ваша оценка

Прочитали 445Хотят прочитать 281

Рецензии

smereka31 мая 2011 г.
Я знала Оксану Забужко только как публичную фигуру: категоричную, жёсткую, деловую интеллектуалку, очень уважаемую мной. И долго не могла подступиться к этой книге, ожидая столкнуться с чем-то холодным – академичным и аналитичным. Книга же оглушила, повергла меня в шок с первых же страниц.
Эта книга не о сексе. Эта книга о душе. О памяти. Об истоках и наследовании. Обо всём, что модно называть "рефлексией".
Книга-поток, книга-боль, книга-крик о несостоявшемся, книга–надрыв, книга-освобождение. Выговориться, чтобы излечиться – методика психологической реабилитации, которую Оксана Забужко вывезла из США в 1994 году.
"Сканадально известный" роман в 2011 году, когда мы утонули в откровениях всех мастей и оттенков, не выглядит скандальным. А в 1994 году, когда даже Г.Миллер не был издан, не говоря о Буковском, Жене, Батае, Анаис Нин и Эльфриде Елинек, и разного рода эротических романах, выпустить в неподготовленную публику такую книгу было очень смелым и(ли) отчаяным поступком и конечно-же – "бомбой" (для тех, кому посчастливилось соприкоснуться тогда).
О.Забужко писала открыто и страстно, как никто тогда не писал не только в Украине, а, пожалуй, на всём постсоветском пространстве: от собственного "я", не завуалированного лирическим героем. Её яркая, стремительная манера излагать мысль напомнили мне Эльфриду Елинек, с текстами которой, вряд ли, Забужко была знакома в 93м-94м. Но это - украинская литература: со всем колоритом и историческим фоном. Я была удивлена, что многие слова мне были незнакомы (до сих пор почти не было проблем с чтением любого рода украинских текстов).
Особо хочется выделить стихи, вплетённые в поток повествования. Я была сражена, удивлена такому уровню поэзии: глубине, какой-то неукраинской, ахматовской непевучести и одновременно непохожести на всё, что я знаю.
И удивительно, что так мало у нас пишут, говорят о современной литературе: о кино, актёрах, певцах – да. А о том, что у нас есть мастера не местячкового уровня в литературе – почти нет. Хотя, Оксану Забужко в Украине знают все. Я надеюсь. Как немного знают её книги в переводах в других странах.
Читать далее
38
1,4K
red-haired22 июля 2014 г.
Це те, що варто однозначно перечитати ще раз.
Люблю таку Забужко. Люблю такий укрсучліт.
Це стовідсотково не книга для забавки. Однозначно не порно-бліц. Не збірка оповіданнячок на полуничні теми.
Вона гірка. Пронизлива. Реальна. Місцями болюча. Вона про любов. І про секс, не переживайте.
А ще про Україну. Пані Оксана її кохає - сильно і ніжно. І ця любов - вона також тут, десь наглими кавалками, десь ледь вловими фльором, але є. І так прекрасно - хто читав Забужко, той розуміє. Вона навіть про карбюратори може написати натхненно і витончето.
"Польові дослідження" - моє знайомство з автором. І цим знайомством я вимірюю любов до її творчості. Певно, саме тому мені важко сприймати її інші роботи - зовсім інші по стилю і наповнені.
Претензія, також, є - це видання - як така гарна книжка може продаватись в м*якій обкладинці? Цікаво, її перевидали в гарному оформленні?
Читать далее
24
2,7K
BonesChapatti23 июля 2020 г.
Рефлексії, рефлексії, і ще раз рефлексії
І знову Забужко. І знову негативний відгук. Не подобається мені її проза, і все тут. Ці жінки, які хочуть, самі не знають чого. Чоловіки завжди ні риба, ні м'ясо. Нудно. Нагромадження довжелезних речень на сторінку, а той більше. Змісту - ні на йоту. А скільки апломбу! Яка подача! І навіть "секс" на обложці не надовго затримує увагу. Мильна бульбашка. Не більше. Не раджу до прочитання.
21
1,8K

Все рецензии

Цитаты

_Crazy_23 марта 2011 г.
"Бажання вирватись - iще не свобода"
20
4,5K
smereka31 мая 2011 г.
Тiльки любов боронить од страху. Але хто (що) вборонить од страху саму любов?
14
4,5K
_Crazy_23 марта 2011 г.
тiльки жалiти себе не смiй, нiщо-бо не ослаблює так, як жалiсть до себе
13
3,4K