Король

Варшава 1937 року. Антисемітські голоси лунають дедалі гучніше, але євреї ще можуть мати все. Принаймні один із них — Якуб Шапіро. Боксер, улюбленець жінок, любитель вишуканого одягу, дорогих автівок і зброї. Він працює на Кума Капліцу і вирішує усі справи, що потребують його нелюдської сили. Хто наважиться протистояти Якубу? Хто наважиться протистояти Капліці? Ізраїльський генерал Моше Інбар, який тоді, в 37 році, був «хлопцем Шапіро», його тінню, тепер, 50 років по тому, пише в Тель-Авіві істо...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,0

21 оценка

5
43%
4
38%
3
10%
2
10%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 20Хотят прочитать 28

Рецензии

Аноним17 августа 2021 г.
Друга після “Морфію” книга тандему письменника Щепана Твардоха та перекладача Остапа Українця вийшла у Фабулі у 2020 році під назвою “Король”. Цікаво, що в англійському перекладі назву твору дещо конкретизували, він вийшов під заголовком “King of Warsaw”, дослівно “король Варшави”. І справді левова частка дії роману розгортається саме у столиці Польщі 1936-го року, з цього часу і місця ми лише інколи переміщуємось на 50 років уперед до Палестини, де знаходимо оповідача історії, який і був очевидцем та водночас одним з головних героїв тих подій. З вищесказаного вимальовується і тематика варшавського гетто.
Автор не зраджує ані характерному для себе стилю, ні проблематиці ідентичності, ні техніці ненадійного наратора, Через що кінець, особливо якщо ви уже читали “Морфій”, швидше за все, не застане вас зненацька. Проте, як на мене, ставка тут на психологізм, розкриття героїв та питання вини й кари, пасток свідомості, а усі ці пункти традиційно якісно пропрацьовані автором. Усе таки “Король” не претендує на звання гангстерського детектива, а однозначно є чимось більшим - дослідженням душі людини на національному, міжнаціональному та загальнолюдському рівнях.
Антураж післяреволюційної Польщі, неспокійної та напруженої, готової щохвилини сколихнутись від наступного повстання чи ідеологічної сутички, лише загострює риси героїв, змушує їх яскравіше проявляти свою сутність. Сама досить рідко читаю літературу, що якимось чином стосується війни, але у цьому випадку йдеться про міжвоєнний період життя міста, тому читач не стикається з розлогими описами воєнних дій чи великими за обсягом та важкими для розуміння політичними подіями.
Не можу не відзначити перекладацький талант Остапа Українця та редакторську роботу “Фабули”, завдяки яким текст сприймається наскільки природно, що забуваєш про те, що він був написаний на польській, а не на українській.
Загалом, на книгу варто звернути увагу, якщо ви цінуєте психологізм, не картонних персонажів і вас не лякають сцени з насильством. Письменницький стиль Твардоха може здаватись дещо специфічним, з його довгими реченнями й рефренами, але з часом до нього звикаєш та навіть закохуєшся у таку манеру письма.
Читать далее
3
506