Дуже люблю Карпати, тому коли побачила анонс цієї книги, одразу вирішила, що колись її прочитаю. І от вона моя. Читаю!
Ця книжка про те, як молода жінка Мені, шотландка, подорожувала в 1890-му році по Карпатах. України в її нинішних кордонах тоді ще не було, Мені трохи плутається в показаннях щодо того, де ж вона була і з ким мала справу. Взагалі вона їхала в Польщу, і трохи розповідає про неї, що вона така хороша, така розумна, що в ній такі чудові правителі, а люди в ній почуваються наче у бога за пазухою. Але в Карпатах в неї люди то русини, то малороси, то гуцули. Їжа польська, а тут вже гуцульська, то розуміють по-польськи, то по-німецьки, то вже не розуміють, бо малороси, хоча вона знаходиться в одному і тому ж селі.
З точки зору сучасника, в Мені немає нічого надзвичайного: вона палить цигарки, носить штани, дуже вільно почувається серед незнайомих людей, та думаю, тоді це було дуже незвично. Часом вона буває дуже неприємна: вона досить зверхньо описує людей, особливо не вгодили їй євреї. Та й селяни - тупі, темні, брудні, смердючі і тд. Мало хто з них удостоюється її схвалення або захоплення. Гарно вона говорить про гори, пейзажі, їжу, я ніби знову опинилася в Карпатах і бачила це все на власні очі. Виявляється, вже тоді був поширений зелений туризм і селяни приймали людей, здаючи їм вільні кімнати.
Мені цікаво описує побут людей, їхній одяг, обстановку в будинках. Блохи і воші - окрема тема. Мені присвятила не одну сторінку тому, як вона вишукувала вошей в одязі і не могла спати ночами через укуси бліх. П'янство чоловіків, але і жінок також: що після церкви ішли в шинок і потім, похитуючись, тяглися в напрямку дому. І на запитання Мені, чи чоловіки не проти, що жінки п'яні, вона отримала відповідь: а чого? Вони ж теж п'яні. Похід по Чорногорі на конях розбурхав мою уяву і мені знову захотілося в Карпати.
Є зауваження до перекладу. І не дуже зрозуміло, чи це недбалість перекладачки, чи навмисне намагання зберегти стиль авторки. Зі слів Мені, в Карпатах дуже в ходу сосни. Щось я там сосен не дуже пам'ятаю, натомість там одні смереки, але в книжці про це мовчок. Ім'я Ясьо і назва Жаб'є не відміняються в українській? В коментарях ще пишуть, що книжка мала орігінальні малюнки. Шкода, що їх сюди не включили.
Загалом скажу, що книжка цікава. Не без зауважень, але потім є про що подумати.
4 понравилось
