У книзі «Археологія комунізму» знаний історик Карл Шльоґель витягує на світ підзабуті маркери повсякденного життя радянської доби: черга, комунальна квартира, паради та демонстрації, пакувальний папір, дефіцит, пальма у вестибулях міністерств, голос диктора Левітана, інтимно-ресторанне звучання естради… Автор, не обтяжений тягарем наївної ностальгії за «світлим минулим», розкриває безґлуздість і небезпеку, приховані за цими явищами: