Фантастично-потойбічна космо-опера
Отримала я цю книгу як пораду у грі Лайв Лібу, сама би я ніколи до неї не дійшла. Проте, — спойлер — я зовсім не шкодую, що провела з нею кілька днів свого життя. Щодо сюжету. Як і обіцяє анотація, книга є своєрідною головоломкою, яку читач має зібрати протягом знайомства з історією. Складається вона з кількох (здається, шістьох), на перший погляд не пов’язаних між собою, розділів. Проте вже десь на другому чи третьому розділі починаєш помічати тоненькі і майже невловимі павутинки, які тягнуться з одного оповідання в інше, переплітаються між собою та щодалі міцніють. Автор проведе нас доволі плутаним та нелінійним шляхом історії людства, яка творилась протягом декількох тисячоліть. Крізь призму сприйняття навколишнього світу та думки певних героїв ми побачимо світогляд тих чи інших прошарків людства в той чи інший час життя. Тут тобі й космічна піхота, і мисливці на потойбічних почвар, і діти Марсу, і культисти, подібні чи-то на ченців-відлюдників, чи-то на сектантів, і прадавні боги, пісні яких долинають до нашого простору-часу та зводять з розуму тих, хто спроможний їх почути. І через усе це пролягають червоною ниткою людські амбіції, політичні ігри, егоїстичні рішення та їхні наслідки. Зрештою, заявлене «…його новий роман створений на перетині наукової фантастики, космічної опери та лавкрафтіанського горору» цілком виправдовує себе. Сюжет роману ніде не провисає, всі лінії логічно завершені, те, що було незрозумілим на початку, до кінця книги стає очевидним та природнім. І, незважаючи на те, що текст читається не так, щоб дуже легко, від нього складно надовго відірватись, бо події та питання, що постають перед читачем, не дають спокою та змушують іти сюжетною стежкою далі. А як щодо особистих вражень? Хоча з того, що я написала вище, нескладно здогадатись, що книга мені сподобалась. Мені дуже цікаво було вивчати ці розрізнені шматочки сюжетного пазлу, та щораз прикладати їх тією чи іншою стороною, аби врешті-решт побачити повну картину. Проте, коли моя оцінка є 4,5 з 5, то, певно, чогось таки мені забракло. Так і є. А не вистачило мені об’єму. Таким багатий світ, із стількома подіями, що в ньому відбуваються, стільки закладено змісту в цю історію, що 328 сторінок просто неспроможні вмістити в собі більше, ніж зміг в них вкласти автор. А мені хотілося б ближче познайомитись із героями книги, скласти біль детальну картину того світу та більше дізнатись про ті культи та вірування, які поволі та неохоче виринали на сторінках роману. Дивно, але, навіть попри те, що холодні «пласталеві пейзажі» нутрощів материнського корабля, випалені, без жодного натяку на рослинність, непридатні до життя пустелі, надсучасна термотривка космічна зброя та квантовий простір-час мені чужі та геть далекі від того, що гріє моє серце, історія щось таки в мені зачепила та залишила приємний післясмак. Я б почитала продовження, якби воно вже було.
1 понравилось
