
Книги, где герой болен раком
annetballet
- 97 книг

Ваша оценка
Ваша оценка
У нашому суспільстві не прийнято говорити про рак. Це так, ніби від розмов про нього можна заразитися ним. Тому всі розмови стаються дуже тихо і "без лишніх вух".
Нам так не вистачає цих слів про рак, орфанні захворювання, СНІД, розсіяний склероз. В Україні так мало місць пристосованих для людей з інвалідністю. Все ж простіше закрити очі, сказати "я не бачу - значить цбого і немає".
А діти. Дітям взагалі не можна говорити про слово на букву "р". Ви ж їх налякаєте. Та і про смерть не говоріть, не говоріть ні про що, що може їх поранити. Не говоріть.
Здається у кожного дорослого є історія пов'язана з раком. Рідні, знайомі, близькі, ви самі - хтось вже став жертвою "неправильного поділу клітин". І життя іде далі. Зі своїми поправками, поразками, ударами та підніжками.
Говорити про рак публічно - це виклик. А написати про це книгу, підтримувати онкохворих та привертати до "проблеми мовчання" увагу - це викликати захват і повагу.
Я прочитала за раз всю книгу. Занадто емоційно, щоб відірватись. Занадто чесно, щоб не вірити. Занадто близько, щоб не розуміти.
"Я, Ніна" - це щось дуже близьке і дуже таємниче. Чесно, відверто, до істеричного сміху і сліз. Дещо неймовірне і безумовно варте уваги.

Ще в льодовикову добу я обожнював дивитися інтерв'ю з відомими спортсменами та успішними людьми, намагаючись в їх словах знайти підказки для себе. Але це завжди були іноземні подкасти та інтерв'юери. В українському медійному просторі ситуація була сумною. Від Гордона й Анатоліча починався розлад шлунку.
Та пазл склався, коли на YouToube побачив відоме звернення Яніни Соколової до президента України : “Володимире, ти ж не сцикун, прийди в Рандеву”.
Після цього “Я, Ніна” автоматично потрапила у список mustread.
Головною метою книги, як і цілого проєкту “Я, Ніна” було привернути увагу до надважливої теми онкохворих в Україні. Та ця історія не лише про боротьбу за життя, вона також про пошук духовної сили.
Є люди, яких я незалежно від професії називаю рок-н-рольщиками. Вони живуть кожен день, як останній. За що б вони не бралися, все перетворюється на справу життя. Але найголовніше в них - незламність.
Ніна Сокіл справжній рок-н-рольщік. Емоційна історія української Фріди Кало, яка підтверджує просте правило життя - навіть найсильніші з нас інколи потребують допомоги.
Лише одна претензія до авторки. Як можна не любити гречку?
️ПРИГОВОР - надихає.

Самоіронія дає відчуття захищеності: якщо ти жартуєш на цю тему, тебе не зачіпають жарти інших.









