
А мне фиолетово
Virna
- 2 050 книг

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Не звичайна сімейка. Люблю, коли мене щось може здивувати з перших сторінок. Тут саме така тема. Головна героїня, з усією родиною живу у старій церкві, яку викупив її батько, бо його бісив собака пастора. Будівлю переробили в жилі приміщення, в яких мешкає батько зі своєю новою дружиною, їхньою дитиною, старший син, дві близнючки і ще хтось... Хм, так це ж його колишня дружина, яка має таке ж ім'я, як і теперішня. Так, і це ще не все. У одної близнючок не здорова прив'язаність до помираючих хлопців.
Щоб ви розуміли, це все перші два розділи.
Головну героїню звати Меріт, вона одна з близнючок. Вона колекціонує фігурки нагороди в найневдаліші дні. Перевдягає фігуру Ісуса з церкви в щось максимально не підходяще. А також за тиждень дізнається таємниці усіх хто живе в цьому домі. Вона не може справитись з усім цим і припускається помилки, яка могла б коштувати їй життя.
По стилю цей роман дуже сильно відрізняється від інших робіт Гувер. Хоча він романтичного характеру і з сильною соціальною історією, цей роман не здається мені таким же сильним, як "Покинь, якщо кохаєш " або "Спогади про нього ".

Я не скажу, что являюсь прям таким поклонником книг Гувер. Но в них определенно что-то есть. Вот и на глаза попала мне новиночка от украинского издательства Vivat (на русском еще вроде нет).
Эта история рассказывает нам о достаточно необычной семье Восс, каждый из членов которой скрывает множество тайн. В частности, девушка Мерит, которая считает, что семье абсолютно наплевать на нее и они особо не расстроятся, если вдруг ее не станет. Она решает покончить собой, но перед этим пишет письма всем членам семьи и рассказывает все тайны, которые так долго они скрывали...
Я знаю о чем вы подумали..но это не совсем та депрессивная книга (а точнее она совсем не депрессивная), которую не хочется дочитывать. Она, показывает и рассказывает, что надо быть честным перед своей семьей, не боятся просить помощи и как важно поддерживать близких людей в сложные времена.

Головна героїня депресивна і місцями дратує. Ситуація з братом дуже сучасна і психологічно болюча. Авторка доводить нам що про це не варто замовчувати. Батько взагалі-то повний пофігист. Одружився з медсестрою своєї колишньої дружини. А колишня дружина мешкає в підвалі. Звучить взагалі якогось дивно. Здається в цьому будинку кожен живе своїм життям.
В кожного є своя таємниця і всі вони дуже різні і дивні люди. Сама ж Меріт просто заганяється через дурниці. Придумує собі проблеми на рівному місці. Заздрить своїй сестрі, ненавидить мачуху, але дуже любить зведеного братика.
Авторка піднімає досить важливі теми, ненав'язливо показуючи де правда, а де - брехня, недомовки і т.д. Враховуючи досить неспокійне забарвлення, я б не віднесла книги Гувер до легкого на сприйняття читання. Тому не розраховуйте на відпочинок і легку мораль, тут все значно складніше.

Ми просто різні люди, які пережили різний досвід. Мене дратує те, що часом люди намагаються переконати інших в тому, що їхній гнів або хвилювання нічого не означають, позаяк у світі є люди, яким набагато гірше. Це все фігня. Твої емоції та думки важливі, Меріт. Не дозволяй нікому заперечувати це. Адже лише ти їх відчуваєш.

Насправді люди так довго мордуються не через проблеми, а через те, що всім бракує сміливості першими поговорити про ці проблеми.
















Другие издания

