У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани

Нова книжка Андрія Любки – це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися...

Рейтинг LiveLib

4,6

26 оценок

5
77%
4
23%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 29Хотят прочитать 18

Рецензии

Plonochka26 сентября 2019 г.
Якщо кордон десь і є, то лише в голові. Щоправда, його перетнути – найважче
Щоб написати цю книгу, письменник спеціально об’їздив усі країни Балканського півострова. Так в його руках опинилось чимало козирів: замість загальновідомих стереотипів Любка розповідає набагато цікавіші та несподіваніші «інсайдерські» факти «з місця подій». І не тільки про міста чи пам’ятки, а й насамперед – про місцевих людей.
Репортажі вийшли смачними і живими. А головне – їм притаманний той самий «ефект присутності», якого завжди очікують від книжок про мандри.
«У пошуках варварів» – це також роздуми про кордони й прикордоння, екскурси в історію Балкан, зокрема, та Європи загалом. Це пошук відповідей на запитання, що робить нас варварами в очах сусідів, та чому варварами завжди хтось мусить бути і для нас?

«Якщо кордон десь і є, то лише в голові. Щоправда, його перетнути – найважче»
, – пише Любка. І має рацію.
Читать далее
9 понравилось
645
kallisto_kyiv27 февраля 2021 г.
Одним з завдань зимового бінго була книжка про Балкани. От про що, а про Балкани я і не знаю, коли читала. Звісно, до Балкан можна притягти і Грецію з її міфами, але мабуть малася на увазі колишня Юґославія. Я зупинила вибір на цій книжці, бо тревеллоги, розбавлені даними про історію і суспільно-політичне життя країни, читати завжди цікаво.
Історія Балкан - це головоломка, в якій дуже важко розібратися. Стільки разів вони об'єднувалися і роз'єднувалися, дружили і сварилися (аж до братовбивчих воєн), і врешті подрібнилися на цілу купу невеликих, а часом і дуже дрібних країн, в яких від краю до краю - дві години їзди на машині. Я досі досить розпливчасто розумію, хто там ким кому приходиться, хто кому серб, хорват чи бошняк, і хто з них християни, а хто ще чи вже мусульмани, і чому вони досі одне одного ненавидять.
Андрій любить Балкани, вивчав мову в університеті, живе в Ужгороді, звідки до Балкан рукою подати, любить подорожувати - з цього всього і склалася ця книжка. Одного дня він сів за кермо і поїхав у мандри. Зупиняється то тут, то там, каучсьорфить у місцевих, оглядає фортеці і поля битв, міста і містечка, куштує місцеві смаколики, і тут-таки розповідає про це в книжці. Цікаво, колоритно і з гумором. Я гарно провела час з цією книжкою.
Читать далее
7 понравилось
389
Tati_Bo29 ноября 2021 г.
Варто читати, аби не повторювати помилок минулого.
Мене цікавила Греція і магія подорожей, але мої очікування щодо цієї книги не справдилися. Проте я знайшла дещо інше, заради чого і варто було її прочитати.
︎Кордон розмежовує не тільки країни й людей, він ділить також епохи, минуле і майбутнє.
І ось чого було багато у тексті! - Минулого! Воно там усюди: на сербському мосту, у румунський картинній галереї, біля меморіала на Косовому полі, на вулицях Придністров'я, ба навіть в грецькій таверні (ну так - Греція теж промелькнула, але немов хвіст комети - швидко і майже непомітно).
Коли мені було десять, і ми з батьками жили у гуртожитку, я постійно виходила з кімнати, коли вмикався телевізор - настільки я не любила слухати новини. Але Любка своєю книгою повернув мене до подій тогодення. Бомбардування Югославії, розподіл земель, розстріл боснійського мусульманського населення. Це болючі сторінки історії, які потрібно знати, пам'ятати, аби запобігти їх повторення. Хоча здається, історія нічому людство не вчить - книга була написана напередодні подій у Донецьку.
"У пошуках варварів" - це і не роман, і не збірка оповідань, а скоріше особистий щоденник, подорожні нотатки, де багато цікавих фактів, гарних місць і смачних страв. Протягом читання я постійно щось гуглила, аби дізнатися ще більше, подивитися на ці місця власними очима (хоча б віртуально). Але поклавши руку на серце, я би не хотіла повторити цієї подорожі. Є у мене власні задуми і мрії. А книгу однозначно рекомендую, адже як висловився сам автор:
︎Подорож дає шанс на інше життя,
на несподіваний поворот у фабулі існування.
Читать далее
1 понравилось
60

Все рецензии

Цитаты

Plonochka26 сентября 2019 г.
Немає тут ніякого цивілізаційного кордону. Якщо кордон десь і є, то лише в голові. Щоправда, його перетнути – найважче.
3 понравилось
483
progrediamur9 ноября 2020 г.
Меланхолійна туга — це одна з підвалин мадярської ментальності. Кочівники, які тисячу років тому прийшли на Паннонську рівнину, так і залишилися самотніми. Їхню мову, а значить і їх, ніхто не розуміє. Угорці — це такий собі острів серед Центральної Європи, з якого немає мостів.
2 понравилось
308
progrediamur8 ноября 2020 г.
Культура не з'являється сама собою, культура — це зацікавленість, допитливість, зусилля; мультикультуралізм — це ще більше зусиль і породжених ними знань.
А якщо знань немає, то їхнє місце займають проекції наших фобій, стереотипи й зневага.
2 понравилось
142