Экранизированные сериалы (2018)
ludas1989
- 41 книга

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Если быть откровенной, то мне по сути почти нечего сказать об этом сборнике, кроме того, что мне он очень сильно понравился. Как и преобладающее число почитателей таланта Джорджа Мартина, я начала знакомство с автором с его саги "Песнь льда и пламени". В принципе, я осталась довольна, решила по возможности прочесть все книги этой серии. Но когда я узнала об этом сборнике рассказов, мне почему-то захотелось прочесть и его, так сказать посмотреть на автора с другой стороны.
Сказать, что я была удивлена - не сказать ничего. Во-первых, это совершенно другой мир, отличный от "Песни льда и пламени". Точнее, совершенно другие миры, ведь события каждого рассказа происходят в разных сферах, галактиках или вселенных. Во-вторых, в предисловии к книге сказано о том, что Джордж Мартин начинал свою карьеру писателя именно с таких, возможно даже этих, рассказов. И для меня это удивительно, я была настолько увлечена чтением, что растягивала удовольствие, как могла.
Каждый рассказ по-своему прекрасен. Мне казалось, что этого формата недостаточно, я готова была читать отдельный огромный 700-страничный роман по каждой истории. Но несмотря на это, каждая история полностью закончена, целостная и самодостаточная.
Не буду отдельно останавливаться на том или ином рассказе. Все они интересные, в большей или меньшей степени мне понравился каждый. Я уже отмечаю фантазию автора, неожиданные повороты и перипетии сюжета. И хотя меня никогда особенно не увлекала научная фантастика, но этот сборник изменил моё отношение к литературе подобного жанра. Думаю, что поищу какие-то рассказы, истории на схожую тематику.
И обязательно рекомендую к прочтению любителям научной фантастики. И, в принципе, поклонникам Джорджа Мартина. Я думаю, им стоит узнать, насколько другим, но всё же талантливым и прекрасным может быть автора саги "Песнь льда и пламени".

Не знаю як прихильники Джорджа Мартіна, але шанувальникам фантастики збірка повинна сподобатися. Принаймні я, той хто з підозрою кидає погляди у бік культових письменників (пів року вагався чи варто читати Бредбері просто через велику популярність його творів і, відповідно, значну імовірність переоцінки), був приємно вражений.
"Ночеліт" – це не просто збірка короткої прози, яка назбиралася з часом на видання окремою книгою (як от "Чорне сонце" В. Шкляра чи будь-яка збірка письменника із фан базою – у чому немає нічого поганого). Справа в тому, що усі твори цієї книги – те, чим автор намагався завоювати публіку на самому початку своєї кар’єри. Це зараз він відомий як геній фентезі і великий вбивця своїх же персонажів, але тоді, у 1970 роках, він займався науковою фантастикою. І виходило в нього просто чудово. Особливо, якщо врахувати час.
Ці розповіді справді незвичайні. Буквально. Навіть використовуючи кліше свого часу, Дж.Мартін успішно оминає ті, які популярні й досі. Своїми,здавалося б виключно розважальними історіями, він примудряється і запитати читача про поняття душі й життя; і випробувати дружбу; і розкритикувати людську природу; і вести лінію сатири на мілітаризм; і... і… і…
Прочитавши збірку розумієш, що сучасна популярність автора не випадкова помилка, а справді результат реалізації його бачення історій. А якщо спробувати підсумувати – ранні твори Дж. Р. Р. Мартіна – це концентроване, але з правильними пропорціями, дійство, що не збирається давати тобі можливість відлучитися від сюжету й веде шляхом наративу так, щоб тобі не стало нудно.
Проте, якщо повернутися до суб’єктивних вражень, то дечого мені не вистачило. Так як літературу загалом я поважаю за психологічну складову, тобто можливість аналізувати мотивацію персонажів та причини, що призвели до певних подій разом з автором,- роздумів, медитативних сцен чи нехай умовних перепочинків на мою думку надто мало, а то й зовсім немає.
Хоча об’єктивно це не проблема. Тож навіть читач із подібними до моїх вподобань все ж зможе насолодитися збіркою історій від "молодого" фантаста Джорджа Р. Р. Мартіна.












Другие издания


