українська література
- 163 книги
Ваша оценкаДебютний роман Сергія Мартинюка, лідера відомого українського гурту «Фіолет»,— незвична, заворожуюча книга. Оповідач історії, який не вимовить за весь роман жодного слова, вирушає зі своїм єдиним другом, котрий має дивне прізвисько невідомого походження — Пі, в мандри Україною. На цьому шляху героїв чекатимуть зустрічі з придорожніми повіями, підступними волоцюгами, ображеними на світ художниками, щойно посталими та згаслими зірками рок-н-роллу, матеріалізованими примарами минулого та містичним...
Жанры
Рейтинг LiveLib
4,5
33 оценки
- 567%
- 421%
- 39%
- 20%
- 13%
Ваша оценкаПрочитали 38Хотят прочитать 24
Рецензии
Аноним31 января 2019 г.Сережа, пиши еще
Читать далееЭто дебютная книга популярного музыканта Сергея Мартынюка, лидера группы "Фиолет". Уже очень много лет хожу на его концерты, читаю в вк и инстаграмм его посты. Также Сергей пишет довольно разносторонние стихи, лирические и трогательные, и затрагивающие серьезные социальные темы. В ноябре прошлого года совершенно неожиданно для своих поклонников музыкант презентовал свой первый роман. Я купила одной из первых на концерте группы в Харькове, и прочитала вот только сейчас, потому что не могла забрать его у друзей, которые дрались за очередь читать первым) Роман вышел довольно неожиданным. Интересный, не тривиальный сюжет, множество глубоких мыслей между строк. Заставляет думать и участвовать в истории читателя. Язык написания прекрасен, сразу видно авторство текста. Многие критики сравнивали роман с Палаником, Берроузом и др., но мне кажется в нем есть свой собственный стиль, новый стиль и направление в украинской литературе, которая с каждым годом стает все прекраснее и профессиональнее благодаря таким романам. Уже в этом году Сергей анонсировал выход своего рассказа-ужастика, так что ждем с нетерпением, пиши еще)
24539
Аноним19 ноября 2019 г.Читать далееМандри. Вони завжди відкривають для нас щось нове: як у зовнішньому світі, так і собі самому.
Вся книга Сергія Мартинюка просякнута романтикою дороги. Двоє друзів дитинства вирушають у мандрівку, суть якої на початку видається дуже розмитою. Їхній шлях через всю країну повниться дивними людьми, найрізноманітнішими долями, несподіваними прихистками, деякими "вперше" і "востаннє", зустрічами з минулим і майбутнім, спогадами та ностальгією за дитинством дев'яностих, коханням, болем, щастям і, звичайно, пошуками сенсів. Бо будь-яка мандрівка, а особливо така, це завжди про пошуки себе, про філософські питання до самого себе, які мають велику імовірність залишитися без відповіді, проте які вдячні, що хоча б виникли в голові. Зрештою, пригода не може бути завершеною, якщо вона не відкрила тобі щось нове про себе самого, бо інакше - або це погана пригода, або вона ще поки не завершилась.
Для мене читання цієї книги було хвилеподібним. Якісь моменти ковталися швидко, як от дитячі спогади з дев'яностих (яка ж потужна ностальгія!), а інші читалися довго і важко, бо глобально Капітан Смуток - не мій герой, хоча певна привабливість в ньому є. І мандри можуть бути різними, навіть якщо мають на меті копирсання у самому собі. Приємним бонусом для мене стала несподівана кінцівка, яка вартувала усіх тих "важких" і довгих для мене уривків.
⠀
Від книги отримала задоволення, а останні глави взагалі пролетіли з запаморочливою швидкістю:)7348
Аноним30 ноября 2019 г.Читать далееЯ належу до тої категорії людей, які меланхолійно заслуховуються піснями «Фіолету», аби згадати свої підлітково-студентські роки і давно забутий максималізм. Не буду кривити душею, скажу правду, що вірші соліста групи, якого звуть «Колосом» - одні з тих, від яких хочеться випити келих вина, і перечитувати по декілька разів. Не дивно, що тексти його пісень такі відверті та щирі. Але тут неочікувано Сергій Мартинюк пише книжку. Прозову. Щось новеньке, але мене це зацікавило.
А ви б змогли кинути все й відправитися у мандри? Я б точно ні. А герої роману змогли дременути у подорож Україною. Звісно, це не навколосвітня мандрівка, але теж гідно. Зважаючи на те, що у героїв ані копійки за душею, то я аплодую їм стоячи. Багато відчайдушних вчинків, несподіваних рішень, відвертих розмов, а також – приємна ностальгія за минулим. Ці люди не живуть в матеріальному світі, їхні душі наповнені чимось глибшим. У них є стовідсоткове сьогодні й невідоме завтра.
Для сприйняття книга дуже легка, але місцями сюжет просідав. Часом відчувала одноманітність. Хоча кінцівка дуже зворушлива й приємно порадувала. Найбільше вразила мова тексту, написаний він наче вірш. Так смачно й красиво. А ще в романі багацько хороших та влучних цитат.
«Дружба – не погідна леді в сексуальному спідньому. Дружба – це завжди конфлікт. І чим дужче протистояння, тим ближчими стають душі людей в ньому».
.
«Якби люди частіше посміхалися, цей світ не спіткало б стільки хріні. Але хрін би люди знали ціну усмішкам, якби з ними не траплялася хрінь».
.
«Любов має колір і властивості першого снігу. Ніжна, цнотлива, білосніжна барва, короткочасна і ледь вловима. Потрапивши до рук людських, вона лишає по собі тільки воду. Солону на смак, мертву на дотик».
.
Як для дебютної книжки, то вона досить вдала. Я із задоволенням би прочитала наступні книги Мартинюка.4197
Цитаты
Аноним5 ноября 2019 г.- Не хочу бути поетом. Поети погано харчуються. А ще погано виглядають, бо погано сплять. Погано сплять, бо їх по-справжньому ніхто не любить. А ніхто не любить, бо вони більше люблять свої вірші, ніж людей. І цих поетів всі ненавидять, бо їхні вірші змушують учити в школі. Ти б хотів після цього стати поетом?
3142- Аноним5 ноября 2019 г.
- Любов як смерть, і смерть як любов, - філософствував напідпитку Пі. - Одна краде тебе в світу і інша. От тільки смерті, на відміну від любові, ні разу не цікава глибина твоїх почуттів. Максимум - глибина ями, в котру тебе закопають.
2136 - Аноним30 ноября 2019 г.
Любов має колір і властивості першого снігу. Ніжна, цнотлива, білосніжна барва, короткочасна і ледь вловима. Потрапивши до рук людських, вона лишає по собі тільки воду. Солону на смак, мертву на дотик.
1106
Подборки с этой книгой
#Кідрук_рекомендує
- 378 книг
