Диявол - це я

Це перший мій пост на українській мові.  Думаю, логічно: написати відгук на українську книгу - українською.  Правда я не впевнена, що такий формат "зайде" моєї аудиторії, але для цього буде переклад.

Всі вже здогадались, що ця книга виявилася у мене через - назву.  Так, її надіслав автор на огляд.  Але, я б не погодилася, якщо не назва.  А, що власне не так?

Головний герой, цієї книги зауважує за собою дивні речі.  Дивні?  Ну, він просто з котами розмовляє, переміщається в просторі, все що він думає - збувається.  Ах, да ще за ним тепер вічно хитається демон, який так і норовить уклиниться головному герою в друзі.  А, так більше нічого незвичайного (сарказм).

А, ще можна мені будь ласка, такого друга як у головного героя? Будь-яка бісовина відбувається з його другом, а його не лякає.  Почорніли очі?  Нормально.  Веде бесіди з котами?  А, що не так, все нормально.  Демон за ним ходить?  Так, просто банально, з усіма ж таке буває.

Ну, і звичайно ж в цій книзі не могло все просто відбуватися спокійно, тому автор ще додав - відьму.  Яка, і відьмою, то особа не хоче бути.  Але, хто її питав чого вона там хоче.

І, просто окреме дякую, автору за скло в кінці книги.  Просто, спасибі я постраждала.  Частково я рада, що все так закінчилося, але і не рада одночасно.

Корній, здавалося б звичайний хлопчина. Хіба що очі його незвичайні, вони змінюють колір, були карі та враз, і вони чорні. Він веде самий звичайний спосіб життя, проводить багато часу із найліпшим другом — Яремою, допомагає родичу тата... Як і звичайні люди, однак він не такий.

   Без власної згоди, він став дияволом. Та завдяки цьому він дізнався більше про закони життя, демонів, ангелів та любов і дружбу.

   Ця історія розповість про справжню дружбу, постійну спокусу та і про людину загалом.

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

   Від себе хочу сказати велечазне дякую Роксані за таку чудову книгу❤️✨ З перших сторінок мене поглинула ця історія. Через два дні книга була прочитана. Мабуть, це перша книга, яка залишила після себе таке чудове враження. В мене не було сил відірватися від книги, було дуже цікаво що ж буде далі. А також, це перша книга через яку на очі навернулись сльози.

   Усі хто любить читати книжки, наполегливо раджу прочитати цю книгу, ви не пошкодуєте та залишитесь в приємному здивуванні.

Розмови з котами, дружба між демоном та анлелом і фемінізм. А ще Львів та відьми. І можливо брехня.

Я не мала уявлення, про що ця книга, що в ній особливого і взагалі що воно таке.
Це розвіялось тієї ж секунди, коли я взяла цю мініатюрну книгу з красивим шрифтом в свої руки. Поки я особисто не побачила цю красу. Це було приємно. Душевно в особливості.

Кого ж ми маємо? Гарного хлопця з не менш гарним очима - ой, це про Корнія. Милого, розумного і дуже закритого до нових друзів - Ярему. Демона, а за сумісництвом паскудника - Сітрі. Милу даму серця Корнія, яка нічого з вище названого не змогла реалізувати - Йордану.

Почну маленьку історію з того, що стало переломним моментом в житті Корнія та його найкращого друга.
"До" і "Після" - це смерть пана Твардовського, дядька Корнія. Заможний і доволі уже в літах чолов'яга, який одразу сказав, що маєток по спадщині Корніїв. Це очевидно. Так от. Він помирає. Але щось він не доказує племіничкові. Хоча якраз цю частину історію бере на себе великодушний Сітрі, наш демон. А Корній теж непросто студент історичного. А синок самого Люцифера. Цікаво, правда ж?
Ярема непокоється. І ой, як правильно робить.

От і залишилась в нас одна Йордана. А хто вона і що ця пана робить - я не розкажу. Не хочу своєю думкою про неї спаскудити вашу думку. Так от. Улюблений персонаж - це Корній. А так як з ним в пару є Ярема, то і сонечко Ярема.
Ще Сітрі чоткий і дуже підлий, ну як для мене відбирали. Люблю його розповіді і подорожі в 1911 рік. Він би був непоганим вчителем міфології/історії. Ну а що. Демонам ж треба заробляти на буття в цьому світі.

Я в захваті. Ні грама не розчарована. Ні де не провисав сюжет, ну як мені здалось. Все так, як мені подобається. Тонкий гумор, відсилки до різнтх гострих тем і такі улюблені для мене виклики.
Я не ставила стікерів. Ця книга - це один суцільний стікер.
От так.