Темний бік будинку

Если вы никогда не задумывались о важности сохранения исторических сооружений, то обязательно будете. Читать о своем городе и погружаться в мир архитектуры и фантазии очень интересно и необычно! Я впервые столкнулась с книгой в которой все действия происходят в Киеве. Конечно же я знаю эти места, что в процессе прочтения создавало реальность событий. Очень хотелось выйти на улицу и пробежаться по местам описанным в книге, взглянуть на эти дома уже другими глазами. Глазами человека поверившего в сказку, а не спешащего по своим делам, пробегающего мимо старинных домов города. Эта история оставила после себя очень своеобразное послевкусие. Я знаю точно, что больше никогда проходя мимо этих сооружений не смогу посмотреть на них как просто памятники архитектуры. «Первый» навсегда останется «первым». А еще всегда будут «Левый» и «Правый».

Тут немає жодних спойлерів!!!!! Домовики, трішки міфології та вулиці Київа—щось таке нам обіцяють побачити в книжці. Перед тим, як почати обливати книжку брудом, хочу зазначити, що все-таки чогось вона мене навчила, а саме—не вибирати книги по обкладинці. Особливо, якщо вони написані українцями. А зраз, по порядку. Події розгортаються у Києві, головна героїня—Яра, з сім'ї домовиків. І звісно, по шаблону, вона розуміє, що не така, як вони. Куди ж без цього? Вона не може ховатися так, як це роблять в її сім'ї, може виходити на вулицю, і наче й має свою пічку, а наче й ні. Якась вже картина склалася, чи не так? Плюси: Дуже багато цікавих слів, на кшталт"будуара", трішки прощань та привітань різними мовами, наприклад латиною; Ті люди, що не читали слов'янської міфології, дізнаються для себе багато цікавого. Мінуси —Не те щоб мінус, але мені не подобається стиль написання; —Незатишність—при прочитанні, відчуваєш певний дискомфорт через те, як живуть домовики —Імена персонажів—Родзинка, Дамід. Єдине ім'я, і взагалі, персонаж, що мені сподобався, це Кош—брат-не брат, Яри. —Ніяка кінцівка: Друга нічниця, добряче нашкодила в місті:вбила будинки з домовиками, і...їй за це нічого не буде?ні ніякого тобі суду, ні нічого! А коли Яру звинуватили за підпал театру(не пам'ятаю точно), влаштували збори домовиків—істот, що можуть століттями не спілкуватися з іншими родинами, оскільки кожен думає лише про себе Був певний натяк на те, що Родзинка закоханий у нічника!і що?і нічого!для чого це треба було писати, якщо ніяких наслідків не було, окрім того, що домовики ревнував нічника, який живучи з ним, говорив про Яру?він її мало не вбив!і що?і нічого! "Подумаєш, кожного дня таке бачу"—десь таке відношення автора до цієї ситуації ми можемо побачити. Висновок: не вибирайте книги по обкладинці! Ідея цікава, але виконання жахливе!Кінцівка ніяка!це навіть відкритою кінцівкою не можна назвати.