Дім Терези

Коли нестерпний біль від смерті коханого врешті відступає, Тереза вирішує розпрощатися з минулим назавжди. Але тоді ж отримує несподіваний подарунок звідти — ключі від дому з яблуневим садом. Тереза наповнює той дім людьми, такими ж загубленими, як і вона сама. Тут кожен має право на мовчання й час, який зцілює. День за днем новий дім змінює життя Терези. Незнайомці стають вірними друзями. Потреба допомагати іншим перетворюється на роботу. А за дверима дому її вже чекає нове кохання. Треба тіль...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

36 оценок

5
47%
4
31%
3
19%
2
3%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 41Хотят прочитать 24

Рецензии

Marta_books9 марта 2018 г.
«Наші недуги нас змінюють. Когось на гірше, когось на краще, когось просто роблять іншими».
«Дім Терези» Ольга Деркачова
Тільки недавно почала знайомитися із сучукрліт, і крім Анастасії Нікуліної , не могла більше нікого рекомендувати. Але дочитавши «Дім Терези», я зрозуміла, що я знайшла ще одного чудового українського автора!
Комусь доля не дарує щедрих дарунків. Так сталося й з Терезою. Дівчина потерпає від смерті коханого та намагається загоїти рани минулого. Але неочікувано отримує ключі від дому із грушевим садом. Згодом, у цьому домі оселяються люди, які загубились у теперішньому, бо не можуть забути минуле. Все, що їм потрібно — це мовчання, розуміння та обійми. Зневірені незнайомці з часом стають вірними друзями.
А Тереза знаходить нове кохання, але не може забути болючу втрату.
«Дім Терези» досить важкий, як на мене, для сприйняття роман.
Читач переживає з кожним героєм їхні біди та негаразди. Однак, наскільки все це щиро та життєво описано, що аж мурашки по шкірі! Виникає відчуття, що таке відбувається з кожним. Чомусь ми ігноруємо людей, які дійсно потребують нашої допомоги; нам не потрібні їхні проблеми та переживання. Навколо нас практично одні егоїсти, а такі люди, як Тереза — знахідка!
Роман Ольги Деркачової про тяжкі життєві випробування, про дружбу, про кохання, про те, що таке щастя та ,як же важко його здобути.
Дуже хороша та світла книга! Раджу! Від мене 10/10
Читать далее
9
484

Все рецензии

Цитаты

ElenaOO31 января 2020 г.
Ти не повіриш: ми не самотні на цій планеті й у наших містах. У нас у всіх є схожі спогади. Про наших рідних, які вже не з нами, про стосунки, яких нема, про зорі наших дитинств і про яблука, що гупають у далеких і близьких садах. У нас є старі світлини й гіркувато-солодкий досвід мовчання та слів. І те, що ми схожі, не страшно. Страшно не хотіти приймати це й жити далі під гупання тих самих яблук того самого саду, бо важливо не те, чому не склалося там, а те, чи складеться тут. І хай яблука матимуть схожий смак, це все одно будуть інші яблука, з іншого часу та інших рук.
Читать далее
7
242
ElenaOO30 января 2020 г.
Коли жінка любить, вона завжди вірить до останнього. Доки любить, доти вірить...
3
145
ElenaOO30 января 2020 г.
У своїх проблемах люди, як правило, звинувачують інших людей або минуле. Із людей — тих, хто найближче, із минулого — те, що найдалі.
3
109