
Читай українське
Natali39419
- 408 книг

Ваша оценка
Ваша оценка
Якщо ви очікуєте від книги глибокого копання в українській ментальності та ретельного аналізу та порівнянь українських чоловіків з іноземцями, то вам не сюди. Така собі легенька книжечка щоб вбити час. Між тим читається напрочуд легко, деякі ситуації доволі комічні, деякі сумні. Але то все наше життя. Сподобалось висловлення про жінок радянської доби, які працювала на посадах інженерів в різних бюро:
"…наскільки приємнішою є спокійна діяльність в бюро переважно пов'язана із приготуванням чаю, плетенням светрів та шкарпеток, переписуванням кулінарних рецептів і пліткуванням із співробітниками. За це отримується непоганий оклад, оплачені відрядження, профспілкові путівки на бази відпочинку, відгули, зрештою, можливість запізнюватися, провести робочий день за пошуками дефіцитних продуктів харчування, предметів першої, другої та решти необхідностей, можливість зникати з роботи відразу після обідньої перерви, необмежено користуватися службовим телефоном і ні за що не відповідати"
Ще, як завжди, я насолоджувалося галицькою українською мовою, і отримувала задоволення просто від читання книжки, без усілякого занурення в переживання героїв, в перебіг сюжету, якого як раз тут і не було.


якщо ви хочете зануритись в мистецтво мовної гри, якщо ви цінуєте красу синоніму - ця книга якраз для Вас! ви отримаєте насолоду Авторка такий можливо і не затійливий сюжет реальності - пригоди української дівчини за кордоном - подала в цікавій, захоплюючій мовній формі.
цей твір випадком увірвався в моє суботнє життя. І заполоним його до опівночі. Захопив грою слів, смислів, переживань юною дівчини, дівчини з якою я мала багато що спільно. Ті ж самі настанови батьків що професійного вибору, наче за копіркою, ті ж шукання себе як представниці статі. Ті ж стереотипні обмеження, які гальмували в мені (в період юності) пошуки себе і свого. Це були і справді та ретроспектива і моїх особистісно-психологічних знахідок, до яких я вже рідко звертаюсь, але які залишили щемно приємний спогад - своєю наївністю та щирістю.
Шановні майбутні читачі творів Наталки - читайте талановите!)))

Ніде так яскраво не виявляється прихована ніжність родинних стосунків, як на вокзальних перонах, автостанціях, морських, річкових і аеропортах. Люди, які ще вчора сварилися одне з одним, дорікаючи найбільшими смертними гріхами всього-на-всього через розбиту тарілку, невинесене вчасно сміття, необдумано потрачені гроші, загублений ключ від квартирі чи просто за надто пізнє повернення додому чи надто тривале сидіння в туалеті, раптом усвідомлюють, що завтра може не настати, сьогодні незабаром закінчиться, і вже більше ніколи не повториться. Адже завтрашнє «сьогодні», - це вже щось зовсім інакше, навіть якщо від сьогоднішнього «сьогодні» воно нічим і не відрізняється. Що всі ми живемо один раз, перебуваючи у щоденній небезпеці завершити своє існування, так ні з ким і не попрощавшись. Про те, що кожне прощання може стати останнім, а може виявитися і першим із цілої низки безкінечних прощань, зустрічей і нових розлук, кожна з котрих буде ще болючішою, небажанішою, тривалішою.

Випадкові знайомства не завжди закінчуються погано, але рідко закінчуються добре.














Другие издания


