Якось у мене запитали, що найважче у роботі письменника. І я, подумавши, відказав: розсмішити читача. Веселого мало в житті — ще менше його в літературі. Відтоді спливло багато часу, але я не змінив своєї думки: дуже легко налякати, розчулити чи витиснути із читача сльозу, і зовсім непросто, пробиваючись через невидимий зовнішній панцир, примусити читача посміхнутися. Особливо у наш час. Особливо у нашій країні. Через це я з особливим трепетом ставлюсь до книг, які читаєш із піднятими кутиками г...