Лиха пригода для українського пісьменства в його мові роспочалося в останні два роки од галицьких журналів, заведяних в Киіві проф. Грушевським ніби-то задля того, щоб завести одну загальну книжню мову для Галичини й Украіни, ще й загальний правопис. Проф. Грушевський перевів „Літ. Науковий Вістник\" з Львова в Киів, потім завів журнал, „Записки Киiвського наукового товариства\", як орган того товариства. Для народа на Украiні був заведяний журнал-газета „Село\", ще й під рукою проф. Грушевськог...
Довольно интересная полемика Нечуй-Левицкого с Грушевским и галицизмами с полонизмами в украинском языке. Читается легко и просто, несмотря на сложность темы и множество устаревших и совсем устаревших слов и правописания.