Паперовий міст

Нові вірші Василя Махна, зібрані у книжці «Паперовий міст», творять крихку лінію письма, якою прописано міста, імена, будинки, птахів, риб. У них — своя історія і своя метафізика. Цей міст розхитують сім вітрів, у його метафізичному сплаві легкі конструкції, що збудовано з літер та слів, провисають лінією мови, линвою її існування. У «Двадцять одному вірші про кохання» – другому розділі книжки - любовна географія стає урбаністикою і тілом, містами і країнами – усім, де можна триматись за повітря...

Рейтинг LiveLib

5,0

2 оценки

5
100%
4
0%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 3Хотят прочитать 3

Рецензии

Plonochka27 апреля 2017 г.
Коли мости не спалено, а побудовано
Хоч поезія Василя Махна писана, переважно, про такі буденні (на перший погляд) речі, але просто читати її неможливо – треба переживати ці вірші. Уявляти собі та спостерігати всі ті вітряки на будинках, різдвяні дощі і листування царя Миколи ІІ зі своїм братом Михайлом, датоване 1916 роком…
Мені завжди було надзвичайно приємно знаходити у віршах Махна щось рідне і знайоме у буквальному сенсі. Він – земляк моїх батьків, а тому коли пише про річку Джуринку і місто Чортків так само віддано, органічно й невимушено, як, наприклад, про Коні-Айленд та Нью-Йорк (у Штатах поет мешкає вже 17 років), то робиться відразу несказанно затишно і приємно. А «богемські» хмільні посиденьки тернопільських поетів у місцевих забігайлівках, як виявляється, нічим не згірш персонують у віршах, ніж дебелі ірландці з американських пабів. І я точно знаю, якими вулицями ходив автор, «помінявши “Козу” на “Бункермуз”», бо це такі кнайпи у Тернополі, де знайомі не тільки меню, а й обличчя… Від того й «американські» вірші Василя Махна робляться ближчими, зрозумілішими. Читаєш і бачиш, що в непоказній простоті цих рядків, так насправді, загорнуто набагато глибинніший зміст.
і здається сплутав: де схід де захід
і стою на площі як блудний син
і бере мене вітер під пахи
а у мене ні крил ні сил
Читать далее
8
88

Все рецензии

Цитаты

Plonochka27 апреля 2017 г.
і здається сплутав: де схід де захід
і стою на площі як блудний син
і бере мене вітер під пахи
а у мене ні крил ні сил
1
25
Plonochka26 апреля 2017 г.
я кажу що об'їхав країну книг
постарілих річок але як без них?
я на голос брав міста і порох
"Ровер" свій притягнув як міг
щоби повернулись: сніг і сміх
і ровера вічне коло
1
32
Plonochka26 апреля 2017 г.
і так само вірш каже що ти один
і якими шляхами й куди ходив?
у Чорткові один і один в Нью-Йорку
що дістанеш з торби або з мішка
писання - справа важка:
бачити вухом - слухати оком
1
20