Це дуже неприємно писати відгук про твір (до того ж перший), наповнений зовсім не позитивними емоціями ;( Я люблю книги про підлітків, сімейні таємниці з дрібкою детективу, і все це у книзі є, але... Постійно плутаються імена ( Андріївна/Олексіївна, Григорій/Георгій), не допрацьовані діалоги (якісь повтори, обірвані думки), недорозвинуті сюжетні лінії (не зрозуміло завершились стосунки Кості і Лізи, Аліси і Лізи). Хоча все починалось дуже інтригуюче - чуттєвий інтимний лист із старої скрині, дівчинка під пильним поглядом деспотичної бабусі-професорки у вишуканій столичній квартирі, де все покрито пилом недомовок і затаєних образ... Думаю, якби авторка доклала ще краплиночку зусиль і довела до кінця історію Лізи й Валерія, розвинула стосунки Лізи й Кості, глибше прописала характери кожного з персонажів, то повість би тільки виграла. Ну й уважніша робота редакторів чи коректорів. Це неповага до читача допускати такі помилки. Тобто мені не сподобалась подача, попри чудовий задум. Але з творчістю Євгенії Коненко я, безперечно, буду знайомитись й надалі. Перший млинець, як кажуть...
13 понравилось
