Я писав роман, але у мене з’явилося велике бажання написати п’єсу, хоча до голови ніщо не приходило. Одного дня до мене завітав мій великий друг Педро Доріль. Я був застуджений, і, прощаючись, він поплескав мене й сказав: «Бережи себе!» В тому, як він мене поплескав, я тоді відчув щось, відчув дружбу... всю, як є. Я ліг спати, а на ранок уже мав цей твір; я написав його за вісімнадцять днів.
Карлос Горостіса