Просто несамовито всім рекомендую цю чудову книжку. Мабуть, якщо б такими були підручники в наших школах, то діти перетворювалися б не у кугутів, які «внєпалітіки» і слухають руський репчик, ностальгуючи з подачі московських пропагандистів за радянським минулим, якого вони щасливо оминули, а нормальними свідомими людьми. «Сарматські жінки також були ще ті дамочки. Порядна дівчина, наприклад не могла вийти заміж, якщо до весілля не вбила хоча б двох-трьох ворогів. ... Страшно собі навіть уявити наречену яка в білому платті та під фатою гасає по місту в пошуках колишніх бой-френдів...». Тут немає отого притаманного більшості підручників історії та літератури страждання і вічного поневолення країни. Міжусобиці, які виникали між князями та племенами розглядаються з об’єктивної точки зору, недоліки, притаманні тому чи іншому — не замовчуються. «Взагалі-то нам зараз важко навіть уявити всю міру зухвалості Володимира, який не вигадав нічого кращого, аніж просити собі за шосту жінку сестру наймогутнішої людини тодішнього світу. Але Володимир завжди ставив перед собою максимальні цілі й завжди вперто їх домагався. Коли Василеві II доповіли про отриману з Києва пропозицію, суворий імператор-аскет довго й знесилено сміявся на плечі у свого секретаря. Річ у тім, що на той час матримоніальні домагання європейських королів та конунгів уже давно остогидли і Василеві, і його сестрі. Вони змушені були навіть налагодити прямі поставки гарбузів у всі кінці Європи, бо свято дотримували настанов свого дідуся, Костянтина VII Багрянородного. Котрий суворо застерігав своїх нащадків від будь-яких шлюбів з іноземцями». Але не буду переповідати — насолоджуйтесь!