Діла Пана Юлія Цезаря

Це незавершений роман німецького класика. Античну медаль письменник повертає зворотною стороною і замість карбованого, гордого профілю великого полководця і політика нам відкривається зовсім інше обличчя Цезаря.
У романі майбутній імператор постає на початку свого сходження до вершин влади. У трактуванні Брехта це малоуспішний юрист, який скомпрометував себе вже в перших адвокатських виступах жадібністю та моральною неохайністю. Він заборгував гігантські суми і обманює кредиторів. Це ділок, готовий влаштовувати гешефти в будь-яких ситуаціях (епізод полону Цезаря піратами, яких потім герой з вигодою продав у рабство). Він інтригує політичними партіями, торгує голосами виборців, зраджує друзів, союзників, коханок. Це політичний хамелеон, здатний прийняти будь-яке забарвлення, аби за це добре платили. Це державний діяч, який розглядає свої посади виключно як багаті годівниці.
Книжка на перший погляд справляє враження майже документальної розповіді, так густо насичена вона дійсними історичними фактами, іменами, деталями, конкретними прикметами часу. Строго дотримуючись історичної основи, письменник ніде не проводить прямих паралелей між своїм персонажем та Гітлером. Проте сам тип брехтівського героя, його історія природно та прозоро співвідносяться з характером нацистського фюрера. Книга побудована як зовні неупереджена розповідь про те, як якийсь римський вчений через багато років після смерті Цезаря збирається писати історію його життя. Персонаж Брехта змушений переконатися, як багато підводних каменів виникає на шляху до створення парадного портрета римського владики. Розмовляючи з людьми, які знали Цезаря, і головне читаючи щоденники його секретаря Рара, вчений переконується в тому, яка прірва лежить між хрестоматійним уявленням про Цезаря та його справжнім виглядом.