В кругу сверстников: Жизненный мир молодого человека в советской России 1920-х годов

Для современной молодежи 1920-е годы - уже абстрактная «древность». Между тем молодые люди тех лет - всего лишь дедушки и бабушки нынешнего поколения 50-60-летних, к которому принадлежит автор книги. Эта книга о том, каким молодой человек 1920-х годов видел себя и каким он видится сегодня. Подходы и методики, примененные автором, позволили проникнуть в малоосвоенное пространство «человеческой» истории того времени, увидеть в поколении первого советского десятилетия «тоже людей». На большом факти...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,5

37 оценок

5
65%
4
27%
3
8%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 45Хотят прочитать 270

Рецензии

giggster10 мая 2015 г.
Чим далі заглиблюєшся в історію, тим частіше потрапляєш на дослідження дуже вузьких і спеціальних тем. Починати з них, напевно, не варто, але на певному етапі переходу з оглядових масштабних досліджень на дрібні деталі не уникнути.
'В кругу сверстников' - саме така книжка про індивідуальні деталі великоï картини СРСР у вузькому розрізі - молоді шкільного, інститутського і призивного віків 20-х рр. Сам підхід - соціальна історія - ускладнює можливість робити узагальнення, бо базується на особистих історіях, документах окремих одиниць.
Але навіть при такому масштабуванні деякі висновки напрошуються. Перший з них - показушність і декларативність більшості заяв перших років СРСР - від загальнодоступноï освіти до особливого характеру Красной Арміï, яка нібити стала повною протилежністю арміï царськоï.
Відчувається, що 20-ті були роками величезного підйому низів, що повірили в обіцянку 'кто був ніким, той стане всім'. І поступового розуміння нездійсненості цих обіцянок. Освіта не стала загальнодоступною навіть для робітників і селян, які часто були вимушені оплачувати ïï прямо або опосередковано (через, наприклад, т.зв. 'самообложение') і, як наслідок, часто кидали навчання на півшляху. Масовість часто означала значне падіння якості - як у шкільній, так і вищій освіті. Всю ïï систему просякали несчисленні обмеження, ідеологічні перешкоди, різноманітні фаворитизми та несправедливості. Беззупинні масові чистки серед студентів і викладачів робили ніщивні удари як по можливостям отримати освіту, так і по наповненості самого поняття освіти.
Армія, яку переважно селянство сприймало як можливість соціального ліфту, шанс отримати навички, більші. ніж давало середовище, вирватися з касти, натомість намагалася зробити з красноармійців майбутніх безплатних агітаторів комуністичного експерименту, роблячи у підготовці серйозний перекіс на політграмоту на шкоду будь-яким спеціальним знанням.
Звісно, нова реальність не була однозначною. Комусь вона дійсно надала неможливі до цього шанси, але масштаби змін були на порядки меньші, ніж прийнято вважати, виходячі з радянськоï пропагандистськоï картинки. А головне, перше десятиліття не народило ніякого особливого покоління нових радянських людей (як цим завжди хизувалася радянська влада), скоріше, покоління конформістів, які вимушені були прийняти нові правила гри, залишившися, по суті, в межах своєï селянськоï або дрібнобуржуазноï психологіï, вірувань і світогляду. Головний висновок з книжки - навіть у перші роки СРСР ідеалізм побудови нового світу не був панівним явищем. Про подальші роки годі й казати.
Решта - це безліч деталей побуту, сподівань і розчарувань молодих людей майже сто років тому.
Читать далее
12
427

Все рецензии

Цитаты

rijka23 июля 2019 г.
Показательно, что, в отличие от периода Гражданской войны, когда цензоры были обязаны на просмотренных письмах и телеграммах ставить штамп «Просмотрено военным контролем», инструкция 1920 года уже предписывала тщательно соблюдать тайну перлюстрации. В ней указывалось, что «цензура корреспонденции, идущей из Красной Армии и в Красную Армию, производится секретно, вскрывается осторожно, тщательно заклеивается, никаких цензурных штемпелей на ней не ставится и в тексте ничего не вычеркивается»
2
130
SeAsja20 марта 2020 г.
Несмотря на вышеприведенные внушительные данные о количестве верующих в РККА, последние обладали очень низким социальным и личным статусом в воинских коллективах. Ценностно-нормативная регуляция социального поведения в казарме была сконструирована таким образом, что численно преобладавшая категория верующих в Бога красноармейцев маркировалась малочисленной казарменной «элитой» из активистов как изгои, «отживающий класс», у которого нет будущего. На них наклеивались ярлыки второсортных, отсталых, «дремучих», «темных» красноармейцев, и эта стигма только усиливала их девиантность.
Читать далее
1
126
SeAsja20 марта 2020 г.
Общий вывод, который можно сделать из анализа доступных источников, в основном сводится к двум пунктам: у совокупного красноармейца 1920-х годов служебный день был очень плотным и напряженным; бойцы практически не имели возможности нормально отдохнуть.
1
51