
Українська Поетична Антологія
Virna
- 24 книги
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценка
Ваша оценка
Я загубив свій ключ: я голочку соснову
назвав своїм ключем - і загубив чомусь,
і чомусь не знайду, й, відшукуючи, знову
знаходжу не його - і до дверей тулюсь.
Я всі ці довгі дні ключа свого шукаю, -
я загубив свій ключ? я мав його чи ні?
який він? і чому так пахне він мені,
як голочку сосни у пальцях розтираю...
Насправді, я обожнюю серію "Українська Поетична Антологія" (ще й назва така патріотична — УПА). Вона не лише дуже якісно зроблена та прекрасно оформлена, але й видає талановитих поетів, чиї вірші надзвичайно приємно читати. Першою моєю збіркою з цієї серії були "Триста поезій" Ліни Костенко, а згодом я вирішила познайомитися з поезією засновника видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Івана Малковича. Та й Шевченківська премія, знаєте, не пустий звук!
У його віршах безмежна кількість ліричності та ніжності, філософії, роздумів про життя. Ще мені дуже сподобалося його розуміння дитинства, душі дітлахів. Ця поезі ніби огортає турботою. І я щаслива, що тримала в руках цю збірочку.

Ця бездержавна лихоманка,
ця пісня тоскна і незгасна...
Моя Вітчизно, ти — циганка:
чужа, небажана й прекрасна.

Я хочу плакати, бо туск,
бо довгов'язий дощ і скелі:
тебе втрачаю і не склею
нічого вже... Не златоусть:
ні одіссей, ні князь, ні гридень,
а лиш зникаючий, як віск…
От хтось би взяв мене й повів
в край, де лиця твого не видно,
бо стогін — не ковчег; не дасть
рятунку; бо цей туск - як злидні.
Все, що я мав — це ти і рідні,
все, що я вмів — любити вас...

Я загубив свій ключ: я голочку соснову
назвав своїм ключем - і загубив чомусь,
і чомусь не знайду, й, відшукуючи, знову
знаходжу не його - і до дверей тулюсь.
Я всі ці довгі дні ключа свого шукаю, -
я загубив свій ключ? я мав його чи ні?
який він? і чому так пахне він мені,
як голочку сосни у пальцях розтираю...















