Сузір`я Курки

У «Сузір’ї Курки» все навпаки: головна героїня тут – не дівчинка, а старенька бабуся Марія, яка живе високо в горах зі своєю улюбленою куркою Марічкою. Марія не припиняє з широко розплющеними очима дивуватись із цього світу і щодня відкриває для себе щось нове. Заради своїх друзів, дідусів Кулінського і Зелінського, Марія долає власні страхи і вирушає до темного лісу, в якому водяться кабанюки з крученими хвостами, ведмедевзі, які іклами розгризають скелі, а кігтями перетинають стовбури сосон, т...

Рейтинг LiveLib

4,2

13 оценок

5
38%
4
54%
3
8%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 15Хотят прочитать 13

Рецензии

xpywuk17 июня 2016 г.
Про дівчинку-бабусю й бабусю-дівчинку
Ах яка книжка!
Одна з тих, які хочеш прочитати з самого дитинства... і коли вона нарешті потрапляє до рук, скільки б років тобі не було, знову потрапляєш у дитинство.
Я, звісно ж, не об'єктивна. Але для мене ця робота дуету Андрухович+Прохасько - в саме яблучко.
Можливо тому, що в мене колись була власна "ручна" курка. А можливо, мені пощастило зустрічати в дитинстві отаких бабусь, що ставали для мене подругами.
Чудова історія-перевертання - про дівчинку Орисю, що мусить бути дорослішою за свої роки... Про бабусю, що не соромитися бути трохи дитинною і боятися темного лісу. І про їхню зустріч, що переростає в дружбу.
Чомусь згадалася "Мій дідусь був черешнею" - вона теж про дружбу старого й малого. Але історія, яку розповідає Софія Андрухович, світліша, добріша... Хоча й тут є самотня дитина, чиї батьки не змогли знайти спільної мови.
Окремо слід сказати про ілюстрації-колажі - це несподіваний крок. І дуже вдалий експеремент. Можливо, він багатьох надихне зробитивласну книжку - взявши за основу родинний фотоальбом і родинні історії.
Для читачів 9+ і їхніх батьків.
Читати всім, хто скучив за бабусею...
Читать далее
7
142
Vikulaska3 марта 2019 г.
Самотня старість
Ця дитяча історія – на мою думку, зовсім не для дітей. Адже багатенько в ній справді моторошного і навіть жахливого для дитячої уяви. Ця книга – для дорослих, в яких часто не вистачає часу та бажання для того, щоб нанести візит або просто подзвонити стареньким батькам чи бабусям і дідусям.
Наскільки страшна самотня старість... Ніщо не замінить рідної людини поруч, її голосу та тепла долонь...
4
312
yusjanja20 июля 2018 г.
Книга повертає у дитинство, викликає давні спогади, тугу за бабусею.
У дитинстві, відпочиваючи щоліта у своєї бабусі, ми з братом полюбляли "пасти" курей: випустимо за двір (там трава росла густа, соковита і прохолодна навіть у спеку) й пильнуємо аби не розбрелись. А кури були величенькі, з гарним пір'ям (не ті, що гасають, мов навіжені, общипані місцями й не підпускають до себе близько) і дуже добрі. Для кожної в мене була кличка. Візьмеш ото одну на руки, пестиш, а вона сидить спокійно і тільки "кліпає". Усе було добре, тільки говорити не вміли )
Так і в головної героїні протягом життя була завжди перната напарниця, з якою жінка спілкувалась і завжди отримувала відповідь.
Добра, ностальгічна історія про бабусю Марію, її "ручну" курку і не за віком мудру дівчинку Орисю з незвичними ілюстраціями Мар'яни Прохасько, які ніби намальовані дитячими ручками й доповнені фотографіями живих людей.
Читать далее
1
244