Логотип LiveLibbetaК основной версии
Обложка
User AvatarВаша оценка
5
(4)

Між добрими людьми

Збанацький Юрій
Повість "Між добрими людьми" - це доля російської дівчинки, яка загубилася під час Великої Вітчизняної війни.

Рейтинг LiveLib

5,0
4 оценки
  • 5
    100%
  • 4
    0%
  • 3
    0%
  • 2
    0%
  • 1
    0%
User AvatarВаша оценка
Прочитали 4Хотят прочитать 32

Рецензии

  • Аватар пользователя
    sireniti16 апреля 2016 г.

    Дві мами для Тані

    Прекрасна, а в світі сьогоднішніх подій, неймовірно корисна книга. В ній стільки добра і світла, що вистачить на десяток творів. В ній немає поділу на українців, росіян, грузинів... Тут радянські люди борються зі спільним лихом - фашистськими загарбниками. Вмирають товариш за товариша, рятують життя. Захищають одну Батьківщину, одну країну. Один у них ворог, біда одна, спільна мета і мрія єдина - вижити, захистити, перемогти.

    Для маленької російської Тані війна почалася з того, що вона втратила матір. Дівчинка просто загубилася у шаленому вихорі подій. І доля послала їй іншу маму.
    Дворічна Таня невдовзі прийняла чужу українську жінку за рідну. Діти втішаються в горі швидко, мабуть спрацьовує захисний інстинкт.
    Тепер вона Наташа. Саме так зрозуміла Михайлина дитячий лепет "Тата". Віднині у Михайлини з'явилась дочка. Тепер це єдина ії радість і відрада, адже син загинув.

    Закінчилась війна, потроху люди оговтувались від втрат, мирне життя тихенько набувало обертів. Михайлина раділа донечці, та відмінно вчилась в школі, була вихованою і чемною.
    А десь горе розривало серце жінці, у якої війна відібрала все. І якщо про чоловіка і старшу донечку вона знала, що вони точно загинули, то про меншу не відала нічого. Та надія, що ії дитя вижило все ж не покидала.

    Тут часто повторюється, що Михайлина здійснила подвиг: знайшла і прихистила чужу дитину. Вона не погоджувалася з цим. І я згідна з нею. Це не подвиг для жінки захистити безневинне дитя. І справа тут не в інстинкті. І не в тому що не було вибору.
    Вона просто взяла на руки знайдене в житі дитя. Все інше - звичайне життя. З сумом і радістю, з відчаєм і надією. Світ не став від цього кращим чи гіршим. Зате дівчинка Таня-Наташа отримала дві мами.

    Книга - до сліз. Зворушує, проймає, надихає. Так, світ не без добрих людей. А коли лихо спільне - неважливо, яка в тебе національність, віриш ти в бога, чи не віриш ні в що. Віра в добро завжди незмінна.

    P. S. В 1962 році по книзі був знятий одноіменний фільм. Дуже рекомендую.

    На русском.

    Прекрасная, а в свете сегодняшних событий, невероятно полезная книга. В ней столько добра и света, что хватит на десяток произведений. В ней нет разделения на украинцев, россиян, грузин... Здесь советские люди борются с общей бедой- фашистскими захватчиками. Умирают друг за друга, спасают жизни. Защищают одну Родину, одну страну. Один у них враг, беда одна, общая цель и мечта -, выжить, защитить, победить.

    Для маленькой русской Тани война началась с того, что она потеряла мать. Девочка просто затерялась в безумном вихре событий. И судьба послала ей другую маму. Двухлетняя Таня вскоре приняла чужую украинскую женщину за родную. Дети утешаются в горе быстро, по-видимому срабатывает защитный инстинкт.
    Теперь она Наташа. Именно так поняла Михайлина детский лепет "Тата". Отныне у Михайлины есть дочь. Теперь это единственная её радость и отрада, ведь сын погиб.

    Закончилась война, понемногу люди приходили в себя от потерь, мирная жизнь тихонько набирала обороты. Михайлина радовалась доченьке, та отлично училась в школе, была воспитанной и учтивой.
    А где-то горе разрывало сердце женщине, у которой война отобрала все. И если о мужчине и старшей дочери она знала, что те точно погибли, то о меньшей не ведала ничего. Но надежда, что её ребенок выжил все же не покидала.

    Здесь часто повторяется, что Михайлина осуществила подвиг: нашла и приютила чужого ребенка. Она не соглашалась с этим. И я с ней солидарна. Это не подвиг для женщины защитить невинного ребенка. И дело здесь не в инстинкте. И не в том что не было выбора. Она просто взяла на руки найденную во ржи малышку. Всё остальное- обычная жизнь: с грустью и радостью, с отчаянием и надеждой... Мир не стал от этого лучшим или худшим. Зато девочка Таня-Наташа получила две мамы.

    Книга - до слез! Трогает, пронимает, вдохновляет. Да, мир не без хороших людей. А когда беда одна на всех - неважно, какая у тебя национальность, веришь ты в бога, или не веришь ни во что. Вера в добро всегда неизменна.

    P.S. В 1962 году по книге был снят одинименной фильм. Очень рекомендую.

    Читать далее
    36
    1,5K
Все рецензии

Подборки с этой книгой

Все подборки