Куча мала для "Чарующей Азии"
- 567 книг
Ваша оценкаУкраїнська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа. І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити. Стамбул змусив авторку задуматися над межовими ситуаціями власного життя і боротися з чорною тінню смерті, яка нависла над нею і її рідною Україною.
Рейтинг LiveLib
3,8
6 оценок
- 533%
- 417%
- 350%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 7Хотят прочитать 3
Рецензии
Аноним16 января 2016 г.Стамбул без прикрас
Читать далееВже якось так складається в мене, що не я обираю, коли і що читати, а книги обирають мене. Часом, звісно, буває, що намагаюсь обирати саме я, але тоді відчуваю певний дискомфорт, чи що. Важко пояснити. Словом, якась отака містика є в моєму житті, пов’язана з книгами.
Так сталось і цього разу. Якось мимоволі підійшла до своєї книжкової шафи й рука так само мимоволі потягнулась саме за цією книгою. І коли почала читати, то збагнула, чому саме ця книга і чому саме тепер вона мене обрала, хоч привезла я її ще зі львівського Форуму й могла прочитати ще в потязі, дорогою до Рівного. Бо це – «Новий рік у Стамбулі». Ось чому.
Ця книга – це подорож Галини Пагутяк до Стамбула напередодні нового 2015-го року. Це кілька днів у холодному незатишному місті, де майже безперервно падає дощ і дме вітер. Це Стамбул не стандартними туристичними стежками, а іншими, власними, де відчуваєш його справжнє життя, помічаєш важливі, не всім помітні, але особливі деталі. Це Стамбул без прикрас, очима письменниці, котру починає мучити депресія й долати думки про паралельні реальності. Здебільшого тому, що їй дуже болить війна в Україні й загалом її важка доля.
Здається мені, я теж нині подорожувала разом із письменницею, дивилась на місто її очима, відчувала його так, як його відчувала вона, мала емоції, подібні до тих, які мала вона. І це дуже цікава (хоч в даному контексті це не дуже доречне слово) подорож, дуже важлива і потрібна.7104
Аноним3 января 2016 г.Читать далееВ книзі автор в основному говорить від себе, про себе, для себе. Це не подорож у Стамбул, це скоріше подорож у особистість Галини Пагутяк, її стан і враження, тому спроби поділитись враженнями про цю книгу - наче спроби поділитись враженнями від першого знайомства з людиною. Людина ця справляє враження неоднозначне - непрактична, відсторонена, інколи різка і, водночас, нестерпно відверта перед собою і читачем. Місцями вона поводиться вередливо, місцями говорить у доволі зверхньому тоні про тих, хто збудував собі дорогий будинок чи святкує Новий Рік, місцями ж дивує неабиякою проникливістю.
Тобто це досі нестандартна і самобутня особистість, з якою цікаво знайомитись і сперечатись, хоча хтозна, чи варто обирати її як певний орієнтир.496
Цитаты
- Аноним2 января 2016 г.
Іноді я зависаю то в ботаніці, то в палеонтології, історії чи механіці, але не в літературі. Бо чим ближче я до літератури, тим далі я від неї. І навпаки. Письменник, який читає лише твори своїх колег по перу чи літературознавчі дослідження, стає частіше ремісником, ніж майстром.
044