От А до Я, 2024
- 31 книга
Ваша оценкаРейтинг LiveLib
4,8
2 оценки
- 5100%
- 40%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 2Хотят прочитать 1
Рецензии
sireniti26 октября 2022 г.Навіть якщо сам не знаєш
Читать далееДорожній роман напевне самий короткочасний із усіх романтичних історій у світі. Якщо він не переросте у щось серйозне, не стане особливим. Та, напевне, не цього разу і не цей герой стане фаворитом красивого фіналу.
Таке собі невелике ессе на тему перших вражень, почуттів і розчарувань. Не завжди можна розпізнати те саме дзинь, навіть якщо воно звучить надто наполегливо.
Іноді просто чогось не вистачає: самовпевненності, наполегливості, рішучості. І тоді залишиться тільки картати самого себе, ну і ще жалкувати за втраченими можливостями.Дорожный роман наверняка самый кратковременный из всех романтических историй в мире. Если он не перерастёт во что-нибудь серьезное, не станет особенным. Но наверное, не в этот раз, и не этот герой станет фаворитом красивого финала.
Такое небольшое эссе на тему первых впечатлений, чувств и разочарований. Не всегда можно распознать тот дзинь, даже если он звучит слишком упорно.
Иногда просто чего-то не хватает: самоуверенности, настойчивости, решительности. И тогда останется только корить самого себя, ну и еще сожалеть о потерянных возможностях.36305
Цитаты
- sireniti25 октября 2022 г.Читать далее
Я так ніколи й не зрозумію всі ті написи і гасла, що трапляються мені в чужих щоденниках та детективних романах. Я нічого не знатиму про справжні бажання й сумніви, я нічого не винесу з випадкових розмов, я нічого не зможу дати взамін отриманій радості, я нічого не зможу взяти зі щедрих дарів, я нічого не зможу забути з почутих освідчень. Сонце буде оминати мене, як мандрівники оминають отруєні водойми. Рослини будуть пересихати в моїй присутності. Літні вечори триватимуть для мене безкінечно й нестерпно, розриваючи моє радісне безтурботне серце, ніби вивчені змалку хоробрі мисливські пси.
3293 - sireniti25 октября 2022 г.Читать далее
З чого складаються наші розчарування? З надмірних очікувань і недостатньої витримки. Часто ми проживаємо найсолодші миті свого життя, навіть не здогадуючись про їхнє дійсне наповнення. Зазвичай нам куди простіше й звичніше надавати речам та явищам значення, що стосується перш за все наших передчувань, наших уподобань, наших претензій, проте аж ніяк не природнього для цих речей і явищ стану. Ми закохуємося у власні химери, ми розчаровуємося у власних фантазіях, ми жорстоко розлучаємось, а потім гірко побиваємось за нашими ілюзіями. Єдине, що нас у всіх цих випадках виправдовує, – ми справді при цьому любимо, щедро своєю любов’ю ділячись. Навіть якщо ніхто, крім нас самих, про це не здогадується. Навіть якщо про це не здогадуємось ми самі.
1203