Доки сонце зійде, роса очі виїсть

<p>У драмі «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» яскраво відтворено панський побут, розбещеність, моральний бруд, душевну мізерність мешканців поміщицьких гнізд. У кількох сценах показано запізнілий спалах любовних почуттів у пристаркуватої пані Воронової і її незграбне залицяння до молодого панича — товариша її сина. Такий же розбещений чоловік Воронової і вкрай зіпсовані паразитичним побутом та нерозумним вихованням їх дітки. Під впливом аморального панського оточення розбестились, звиродніли і ...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,4

18 оценок

5
11%
4
39%
3
39%
2
11%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 22Хотят прочитать 7

Рецензии

MissCrystall28 марта 2018 г.
Спойлерно й дуже суб'єктивно
Ну чому всі п'єси про кохання мають нещасливий кінець?
Вже набридло читати на цю тематику твори, доходити до кінця, і знову бачити, що головна героїня помирає? Хоч би раз щось новеньке придумали, чи що, наприклад, що герой кудись дівається, або його вбивають, або сам дума врізав. Погано так казати, але несподіваний кінець був би кращим, аніж повтор із книги в книгу. Отак читаєш-читаєш ці п'єси і в результаті нічого не запам'ятовуєш, бо сюжети всі схожі, всі лінії переплітаються між собою, тільки імена хіба що змінюються, й, може, їх вік. І все! Більш нічого, все однаково. Кінець у всіх творах однаковий. І це ще називається "великою спадщиною української літератури"? Ба-а, що вигадали! Нащо це вивчати в школах та інших закладах, те ж саме все? Я не розумію цього і навряд чи колись це допетраю.
Окрім того, хотілося б ще почитати яке-ніяке продовження, щось на шкалт епілогу чи "життя після подій, про які розповідалось в творі"... Ну цікаво ж, як життя склалось у того Бориса, наприклад. Чи одружився він на Ганночці врешті-решт? Чи зажив нормальним життям після "своєї голубочки"? Я думаю, що так. Що тім панам було, порозважався з нещасною, бідолашною, та й годі. Час й про себе подумати, про кар'єру, ім'я... А та постраждала, дух спустила та й досить. І це ж не тільки так Борис вчинив, гадаю. Й інші парубки, що простим дівчатам баки забивали. Потім ті дівчата страждають, їм голову смолою вкривають, косу стрижуть, покриткою кличуть, все на їх долі, їм віддуватися. А чого так було? Чого на них сором лягав, пани ж їх безчестили! Вони їм голову дурили, а потім чого ті голови повинні були страждати, відповідати за вчинки паничів? Як же все було несправедливо! Ох, злості на них не вистачає! І на письменників, які оце все писали і жодний ще не зробив щасливого фіналу. Я розумію, що в житті так все й було, але ж то писанина, вигадане, можна було б й дещо прикрасити, й збрехати, щоб потомкам тоді було легше, щоб читалось краще... Ба ні! Все як є понаписували. І хоч би один написав про те, що було далі, хоч би про одного героя. Що було з ними після смерті героїні? І що сталося з поганими героями, чи покарано їх?
Багато питань залишилось, смутку на душі. І так в наш час не дуже й то весело, ще знати про те, що тоді так люди жили, таку несправедливість зазнавали, вкрай важче! Комусь-то, хоч кому-небудь, було гарно й весело, щасливе життя хоч у когось було? Маємо тільки здогадуватися...
Читать далее
14
2,1K

Все рецензии

Цитаты

MissCrystall26 марта 2018 г.
Старшина. От через ті клопоти іноді і я п'ю. Легше якось на серцеві, як вип'єш.
Гарасим. Вєрно!
Риндичка. Аякже! Горілка, вона зараз-таки тобі відтягне від серця! Так і бачиш, як той клопіт гарячою парою з рота виходить!
3
641
MissCrystall28 марта 2018 г.
Горнов. Через те ж я і балакаю з вами по-українськи, що знаю, що ви українець, і знаєте мову, і що колись і самі балакали зо мною по-своєму. Може, це тоді було в моді? Ви перемінились, а я не хочу хамелеонничать! Тут, бачте, багацько залежить і від того, з ким нам найчастіш доводиться діло мати.
2
729
robot7 октября 2013 г.
Не слід виливати у слово мимолеточний рай душі, бо те слово влетить в ухо тій людині, котра повинна боятись його як смерті.
0
521