Отруєні пейзажі

Уривок з книги Книга із серії "Меридіан серця. Бібліотека німецькомовної літератури" Збірка есе Мартіна Поллака «Отруєні пейзажі» присвячена культурі пам’яті – про сотні тисяч безіменних жертв кривавих режимів ХХ століття або й повсякденної ненависті, чиї могили сховані в анонімності, закамуфльовані мальовничими ландшафтами чи й просто засаджені городиною. Аналізуючи досвід власного дитинства, а також історії та свідчення з Центральної та Східної Європи, письменник доходить висновку: начебто н...

Рейтинг LiveLib

4,3

16 оценок

5
44%
4
50%
3
6%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 16Хотят прочитать 14

Рецензии

Plonochka14 ноября 2018 г.
Назва цієї книги одразу викликає питання – які саме пейзажі є отруєними? Де вони знаходяться? І як триматися від них подалі? Бо ж «отруєні» – це якось дуже відштовхує, це небезпечно і моторошно. Але ось ви дочитуєте есей Поллака до кінця і розумієте, що це не художнє перебільшення. А втекти від отруєних пейзажів неможливо, бо вони оточують нас повсюдно.
Отруєними пейзажами автор назвав місця масових вбивств і захоронень, які поглинуті подекуди навіть дуже мальовничими зовні краєвидами. А все тому, що їх старанно старалися приховати самі ж злочинці, які скоїли ці вбивства (і їм вдалося). От і виходить, що маємо поряд із численними меморіалами та пам’ятниками трагедій злощасного ХХ ст. ще й незліченну кількість безіменних, неопізнаних, закамуфльованих поховань...
У селах і містечках Центральної та Східної Європи донині є місця тих злочинів, скоєних у вирі двох війн. В тому числі, і в Україні – місця масових розстрілів, здебільшого, за національною ознакою. Але вони настільки добре замасковані природою чи побутом, що місцеві мешканці навіть не ідентифікують їх. Продовжуючи в невіданні вирощувати городину на кістках, скажімо, євреїв чи ромів. Узагалі, якщо покладатися на дослідження австрійця, вся ця частина Європи – суцільне кладовище, на якому ми живемо, навіть не здогадуючись про це. Читання «Отруєних пейзажів» Мартіна Поллака подекуди настільки болісне і жаске, що очі лізуть на лоба. Але читати продовжуєш, бо більше ніхто не розповість тобі цієї прихованої непідручникової історії.
Читать далее
4
180