
Біг Мак. Перезавантаження
Сергій Жадан
3,6
(41)
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Я купила цю книгу бо моя найкраща подруга фанатка Жадана, а у книжковій крамниці мені сказали, що з Біг Маку можна почати гарне знайомство з автором, але мабуть у книгаря та у мене різний погляд на речі. Цю книгу я змогла прочитати лише с третьої спроби, першого раз я навіть першу розповідь не закінчила, другого я змогла дійти до тієї історії, що йде за Джоном Леноном, і ось тепер, після двох місяців напряжного читання, я нарешті поставиля цю книжку на полицю прочитаних.
Проблема цієї книги у тому, що Україна та Європа Жадана дуже відрізняються від моїх України та Європи. Але, це, мабуть, і нормально. Жадан того ж року народження, що і моя мама, я ж непросто народилася після УРСР і про, що коїлося у 70-80 роки знаю тільки з книжок та від батьків, я й дев'яності не пам'ятаю майже зовсім, бо у перший рік нового тисячоліття мені виповнилось три. Тож мені просто дико і неприємно читати про усі ці наркотики, про людей, яких освіта оминула та про молдаван у Криму.
Я знаю, що все це було і я вже читала інші книги такого типу, як ця, але інші книги не визивали у мене такої відрази як ессеї Жадана. Більш того, я вже чотири роки живу у Європі, так ось моя Європа теж разюче відрізняється від його Європи - моя виглядає достойніше. Єдина розповідь, що мені дійсно сподобалась була про Пако - вона сповнена емоцій, вона жива, всі інші твори цієї збірки начеб-то трафаретні, вони огидні та бездушні, а ось Пако постає поміє них таким собі маніфестом чистих ємоцій.
Жадан виявися зовсім не моїм автором і читати я його більше не маю жодного бажання. Піду краще почитаю більш достойних представників сучасної української літератури, їх Слава Богу, вистачає.

Сергій Жадан
3,6
(41)

Моє перше знайомство з Жаданом мене заінтригувало. Познайомився з ним через роман Депеш Мод. Дуже сподобалась книга, тому я почав скуповувати книги цього автора з немалим запалом навіть не читаючи.
Та от я приступив до цієї книги. До цієї збірки. Мої минулі знайомства зі збірками, тими чи іншими, ні до чого хорошого не приводили. На жаль, так вийшло і з цією книгою. Я розчарувався.
Переді мною постав зовсім інший Жадан. Не знайомий... Скажу навіть так - якби я почав знайомство з цієї його книги, то воно б на ній і закінчилось. Тому я радий що то було не так і таки сподіваюсь на інші його романи.
Що ж тут не так?
Сама книга складається з трьох розділів. По суті, в хронологічній послідовності виходу...
Вся книга пронизана спогадами. В основному спогади емігранта, пригоди на чужих землях, на землях Європи, в більшій мірі - про Берлін... Спогади молодої людини. Зі спогадів стає зрозумілим, що Жадан прожив доволі насичене і цікаве життя. Можливо не все то є правда, та все ж доля правди там таки є. Та не сподобалось мені те, що спогади ці коротенькі, не дають насититись ними на повну... Це як наче бесіда за столом, до того ж час, який відведений на цю бесіду не гумовий. Не подобається мені ця стилістика викладу. Деякі оповідання є взагалі маразматичними. Дійшовши до третього розділу я взагалі подумував закинути цю книгу, та таки пересилив себе та закінчив її. Деякі оповідання, як виявилося, мені взагалі не запали в голову...
Але все ж таки можу виділити одне оповідання - Immigrant Song, а саме - першу його частину. Такого опису дитинства я не очікував. Пробрало до душі.
А так, загалом, все виявилось посереднім. Читав довго, бо давалась важко... Знову ж таки через те, що не було інтриги. Не було жаги відкривати сторінки книги. А це є найгіршим. Розчарування з надією на краще...

Сергій Жадан
3,6
(41)

... яке життя може крутитись довкола палаців культури? Ви бачили ці палаци? Ви бачили цю культуру?

Я взагалі-то не космополіт, але я зрозумів тут таку річ: насправді простір не поділяється на свій або чужий, простір буває або вільний, або контрольований, розумієш? Мені насправді насрати, де я живу, головне - як я живу. А тут я живу так, як мені хочеться.

Мені подобаються міста впродовж перших кількох годин перебування. Тоді вони ще ховали безліч несподіванок, і уявлення про них чисте, мов готельна білизна або ксероксний папір, - за кожним рогом може початися будь-що, і оте будь-що - значно важливіше й привабливіше за всі твої топографічні знання.





