Моя країна інша
Я купила цю книгу бо моя найкраща подруга фанатка Жадана, а у книжковій крамниці мені сказали, що з Біг Маку можна почати гарне знайомство з автором, але мабуть у книгаря та у мене різний погляд на речі. Цю книгу я змогла прочитати лише с третьої спроби, першого раз я навіть першу розповідь не закінчила, другого я змогла дійти до тієї історії, що йде за Джоном Леноном, і ось тепер, після двох місяців напряжного читання, я нарешті поставиля цю книжку на полицю прочитаних.
Проблема цієї книги у тому, що Україна та Європа Жадана дуже відрізняються від моїх України та Європи. Але, це, мабуть, і нормально. Жадан того ж року народження, що і моя мама, я ж непросто народилася після УРСР і про, що коїлося у 70-80 роки знаю тільки з книжок та від батьків, я й дев'яності не пам'ятаю майже зовсім, бо у перший рік нового тисячоліття мені виповнилось три. Тож мені просто дико і неприємно читати про усі ці наркотики, про людей, яких освіта оминула та про молдаван у Криму.
Я знаю, що все це було і я вже читала інші книги такого типу, як ця, але інші книги не визивали у мене такої відрази як ессеї Жадана. Більш того, я вже чотири роки живу у Європі, так ось моя Європа теж разюче відрізняється від його Європи - моя виглядає достойніше. Єдина розповідь, що мені дійсно сподобалась була про Пако - вона сповнена емоцій, вона жива, всі інші твори цієї збірки начеб-то трафаретні, вони огидні та бездушні, а ось Пако постає поміє них таким собі маніфестом чистих ємоцій.
Жадан виявися зовсім не моїм автором і читати я його більше не маю жодного бажання. Піду краще почитаю більш достойних представників сучасної української літератури, їх Слава Богу, вистачає.
4 понравилось
