
Українська революція
Papapupa
- 56 книг

Ваша оценка
Ваша оценка
УЖЕ ЧОТИРИ РОКИ....
УРИВОК...."Назва книги «Майдан… Хто, якщо не я?!» яка побачила світ осінню 2014 року вийшла з вуст не лише тих майданівців, які йшли безстрашно в бій, а й пересічних громадян, які допомагали та підтримували Майдан. Кожен свідомий українець розумів, що його внесок, нехай маленький але власний, вкладений в загальну справу, примножувався і виростав у багатотисячне волевиявлення українського народу у прагненні до свободи та незалежності держави, збереження суверенітету й демократії.
З чого все розпочалося в Україні? Саме з того, що мій народ прозрів та усвідомив, що лише спільними зусиллями, можна змінити в країні життя на краще.
Такою об’єднучою силою в столиці України став Майдан – осередок мінімізованого міста в місті, а з часом країни в країні, зі своїм устроєм, майже родинними стосунками, певними правилами поведінки. Він самоорганізувався патріотично налаштованими людьми з усіх куточків України, яким не байдужа доля своїх дітей та внуків, проте вони відстоювали права та свободи всієї української громади. Можливо, це пафосні слова, але у цьому можна переконатися зі слів моїх Героїв.
Майдан став єдиним джерелом волевиявлення народу, який розпустив свої крила у всі куточки України, й по них нескінченною лавиною йшли людські потоки та щонеділі збиралися на Народне віче сотні тисяч небайдужих українців.
У багатьох, вперше прибулих на Майдан, пробуджувалася національна свідомість, з’являлася гордість за свій народ, який показав готовність до самопожертви за волю і незалежність своєї країни. Творцями, які змінювали історію України на невеличкій території Майдану в дощ і сніг, були звичайні люди – Герої моєї книги. Саме вони були енергією та духом тих подій. Однак, це мізерна часточка з усіх очевидців, які відстоювали Майдан. Я не вибирала респондентів за якимись певними критеріями. Люди самі зголошувалися на розмову.
Для них Майдан став діючим осередком супротиву, де створювалася Вільна Україна, територія – непідвладна Януковичу, звідки й розпочався всенародний похід за очищення України від режиму державних злочинців. Люди це відчули, зрозуміли і боролися за те, щоб такою непідвладною територією стала вся Україна.
Не керманичі, не опозиціонери, а небайдужий патріотичний народ своєю волелюбністю, стійкістю та втратами побратимів домігся свободи та в черговий раз відстояв людську гідність.
Це розуміють політики сусідніх держав, тому створюється «інформаційний вакуум», в якому легше оперувати свідомістю людей і тримати їх на короткому повідку. Тому й одні сприймали Майдан, інші – ні. Зрозуміти його могли мільйони людей, які були безпосередніми очевидцями народження та розвитку Майдану, де, мов у вулику, кожен хто приходив – знаходив свою нішу, яку заповнював часточкою особистого вкладу. ...
Майдан змінював свідомість людей і пробуджував такий дух патріотизму, що жоден із політиків ні за які гроші не зміг би цього зробити. Хто тут був – все це бачив, повірте, пишався й пишається тим, що він Українець, що у нас такий мудрий та щирий народ.
Майдан боровся, Майдан вистояв, Майдан переміг!
Мої респонденти, а їх 60 з різних областей України на превеликий жаль, майже всі вони свою розповідь закінчували зверненням до нової влади: Якщо нас не почують, ми знову вийдемо на третій Майдан – у нас є чималий досвід!
Доречно згадати слова Віце-прем’єр-міністра з регіональної політики Володимира Гройсмана: «Не буде третього Майдану, а буде політична і фізична смерть тих, хто не хоче служити народу України».
Думаю громада пам’ятатиме Ваші слова, пане Володимире!
Що мають робити політики, щоб люди їм повірили? Безумовно повинні діяти, а народ – не сидіти склавши руки. Ми разом відповідаємо за майбутнє України, тому разом маємо будувати країну, котру ніколи не захочеться покинути.

УРИВОК з книги "Майдан, хто, якщо не я?!"
Руслан ПОМІРЧИЙ, 41 рік, село Сторона, Яворівський район, Львівської області. Сотник львівської сотні «Лева». Освіта незакінчена вища. Десантник
Другие издания
