Даогопак. Книга 2. Шляхетна любов

Максим Прасолов, Олексій Чебикін, Олег Колов

Автори Максим Прасолов, Олексій Чебикін, Олег Колов цією книгою продовжують 3-томну серію проектів модернізації національного міфу в жанрі повнометражної і короткометражної графічної прози, в основу якої покладені сюжети української історії та міфології. Незабаром - завершення саги про пригоди козаків-характерників з лицарського ордена майстрів бойових мистецтв і магії Запорізької Січі - «Даогопак: Таємниця Карпатського мольфара». Видання другої книги «Шляхетна любов» готувалося протягом 2 рокі...

Рейтинг LiveLib

4,0

10 оценок

5
50%
4
10%
3
40%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 11Хотят прочитать 6

Рецензии

crazy_squirrel25 августа 2014 г.
Певно, то доля — читати "Даогопак" суто в книгарнях. Як не крути, а згодитися на таку непомірну ціну за хай навіть і предвісника ери коміксів в українському книговиданні я ніяк не можу. Тим паче, що друга книга серії досить відчутно відстає від першої, та й взагалі — стала суцільним розчаруванням.
Розчарування раз. Сюжет якийсь не особливо зрозумілий. На 60+ сторінок розтягнуто всього кілька подій, зате з деталізацією кожного діалогу. Звідкілясь беруться нові дивні герої, їх стає аж надто багато, між тим улюбленці з попередньої частини відходять на другий план і слугують радше фоном, аніж рушійною силою сюжету. Про випробування Олеся, і що це взагалі таке було, стає зрозуміло лише постфактум. Загалом складається враження, що друга частина — то такий собі перевалочний пункт, в якому просто треба всіх зібрати до купи.
Розчарування два. Рівень промальовки чомусь відчутно здав назад. Можливо, то мені видалося, але якось так різануло по очах, коли на одній сторінці один і той самий герой виглядає цілковито інакше, має різні обличчя. Чудасія.
Розчарування три. Що вже залишилося на попередньому рівні, так це грамотність. На жаль, як рясніла книга очепятками, калькою і простими помилками, так і продовжує, хоча у вихідних даних коректор чесно зазначений. Я не кажу вже про випущені крапки наприкінці речень, нехай, у баблах цього можна і не помітити, але бодай знати, що "на жаль" завжди окремо пишеться, має кожен школяр, не те що автори-видавці-коректори. Таке.
Загалом — зовсім не те, що я очікувала, і далеко не те, що обіцяла пафосна і якісна реклама. Будьмо відвертими: за таку ціну, та ще й називаючи себе першим українським міжнародним коміксом, книга мусить бути вилизана до дзеркального блиску. Задум хороший, тим паче у теперішній час така ідея піде на "ура", а от втілення підкачало.
Читать далее
13
145