
Читай українське
Natali39419
- 408 книг
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Настолько ярко автор все описал, что я как будто побывал в его детстве и видел все своими глазами. И самое главное, что не скучно было все это читать. Возможно потому, что книга небольшая, а возможно и потому, что автор умело рассказывал даже о мелочах, и оттого повествование не казалось затянутым. И персонажи все красочно описаны. Прабабушка писателя мне больше всех понравилась. Вообще настолько хорошо прописаны характеры людей, быт, события и сама жизнь того времени, что ни один человек не проживший это, не смог бы так выразительно и детально все это описать. В принципе, даже большинство из тех, кто прожил сам все это, тоже не смог бы настолько насыщено это передать. Стоит самому сесть и попробовать написать что-нибудь о своей жизни и сразу станет понятно, что у данного автора талант. Потому что далеко не каждый сможет написать так, чтобы читающий почувствовал, что и сам все это пережил. Далеко не каждый вообще сможет что-то написать, чтобы хотя бы кому-то хотелось это читать. Хотя в школе мне бы это произведение показалось очень скучным. Не для школьной програмы подобное. В таком возрасте мало кто сможет оценить прелесть исторической рутины.
Оценка 9 из 10

"Зачарована Десна" - це шкільна література, вже й не пам`ятаю, якого класу. Ось вирішив перечитати та згадати.
Читаючи цю кіноповість, я наперед думав, "Десь тут має з`явитися лев", або "Ось ПАСХА, а потім повінь, чи навпаки!?". Читав дуже давно і не пам`ятав майже нічого, окрім напевно лева на берегу Десни, і все.
Читалось мені, признаюсь чесно, складнувато, то чи вже по віку мені вже не підходить ця кіноповість, чи то у мене смак інший, не розумію, чесне слово, не розумію, і все. В чомусь, цей твір Олександра Довженко, мене розачарував, і головне, не знаю чому.
Чому? Чому? Чому все так?
Усі ці роздуми, філософія і при цьому ніяких пригод, хоча вони там є, але не такі, що аж зі стільца падаєш, не такі, і все. Якесь занудство Міністерство освіти і науки, українськім школярам підсовує, бере і підсовує свиню, тобто занудство. Не пам`ятаю, як я в дитинстві на це реагував, але читаючи зараз, я зрозумів, що підсовують нам все не повіку, не повіку, беруть і підсовують не повіку. А чому? Грець його знає. Виріс вже я і не розумію нічого, нічогісінько.
Не вбивайте лева! Вбийте бабку, що всіх проклинає у молотвах своїх, негідниця така, а ще бабуся, ух!
Тра-та-та-та-та! І нема лева, а бабка своєю смертю померла, негідниця, ух!
Ось вона українська література, так вона майже вся влаштована. І чим далі, я читаю українських авторів, то тим більше перестаю вірити ... Нема у нас пригод великих, кохання легендарного, а якщо і є, то їх вихваляють тільки купка старих людей, що їх славлять во весь рот, а іншим начхати. Начхати. Беруть і чхають, негідники, ух.
P. S.: Написано у формі українських новел (начитався я їх, ось і вилелося моє недовольство).

Дуже люблю "Зачаровану Десну" Довженка. Ще може бути чарівнішим, ніж таємничий світ дитинства? Письменник привідкрив нам двері в історію свого становлення - це ж чудово!
Образ бабусі з її прокльонами просто неперевершений. Чимось нагадує мою бабусю в ті дні, коли ми з нею сварилися.
Раджу цю книжку всім любителям спокійного українського слова.













Другие издания
