Одної і тої самої

Нова книга Т. Прохаська – це спроба пояснити передовсім самому собі те, що відбувається поза самим собою. Своєрідна параесеїстика, парапубліцистика. Оскільки тем, які по-справжньому цікавлять автора, обмаль, оскільки речі, які здаються важливими, доводиться в різний спосіб повторювати мало не щодня, тому і назва «Одної і тої самої», себто – «одне і те ж».

Рейтинг LiveLib

4,3

19 оценок

5
42%
4
42%
3
16%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 19Хотят прочитать 25

Рецензии

SergejHarkovskij25 ноября 2013 г.
Знайомство з творчістю Прохасько відбулось випадково, - купуючи на одному із стендів Львівського форуму видавців книги Андруховича та Забужко, дівчина-продавщиця порадила мене взяти і його книгу «одної і тої самої», кажучи, що сама почала читати і вже не може відірватись. Можливо і не взяв би цю книгу, якби не якийсь покупець, що стояв поруч, ні сказав: «Беріть обов`язково, адже сьогодні, Прохасько кращий сучасний український письменник». Саме ця рекомендація і вирішила мої коливання на користь «одної і тої самої».
Складно визначити, що саме ця книга – роздуми автора, його спогади або констатація нашого сьогоднішнього життя? Мабуть, всього потроху, але цілісна складова вийшла дуже гарною!
Книга складається з чотирьох частин: «Омерта», «Вийшов місяць…», «І т. д. і т. п.» та «Курцпроза». Перша та четверта частини – це особисті міркування автора, як він сам назвав їх у книзі «фільозофія», але мені більше сподобались друга та третя. Саме в них розповідаються історії про відомих та видатних особистостей Західної України, зокрема про Митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрія Шептицького. З особливою любов`ю автор розповідає про своє рідне місто Івано-Франківськ, колишній Станіслав. Хоча місцями він торкається болісних та тяжких моментів з життя свого краю, міста, своїх рідних, знайомих, але ніколи він не закликає до помсти та ворожнечі, а вимагає шукати відповіді на складні та неприємні питання усередині себе. Доволі цікавими виявилися есеї, в яких Прохасько розмірковує над сьогоденням та майбутнім України. Закінчивши читати, спіймав себе на думці, що мені б хотілося подискутувати з автором. Це велика заслуга, що його книга змушує замислитись над своїми поглядами на життя суспільства та країни.
Я задоволений, що завдяки цій книзі відкрив для себе дуже цікавого автора, та впевнений, що і далі буду продовжувати знайомство з Тарасом Прохасько!
Читать далее
10
189

Все рецензии

Цитаты

progrediamur24 апреля 2014 г.
Справжня подорож ніколи не має іншої мети, крім самої подорожі.
Моя теорія полягає в тому, що подорож потрібна для того, щоби побачити подібності, які роблять все зовсім інакшим, і відмінності, які показують, наскільки все однакове.
1
119
progrediamur23 апреля 2014 г.
Безконечний обмін думками, який стає відчуттям, і це виявляється найголовнішим результатом і мислення, і знання, і могутності, і обміну. Відчуття буття, яке, власне, і є любов'ю.
***
Ми потрібні для того, щоб ловити думки, контактом оживляти контакт. І від цього контакту самому бути. Думати - значить любити.
0
62
progrediamur23 апреля 2014 г.
Все, кожна окрема деталь, аж до найменших, має одну потребу - співіснувати, доторкатися, не бути самому.
Те, що саме, не існує. Потрібний другий.
0
48