Відлуння: від загиблого діда до померлого

Донедавна Марта фон Вайхен пишалася своїм корінням: її предок поляг смертю хоробрих під час Другої світової війни й похований десь під Житомиром. Аж раптом дівчина дізнається, що вона - нащадок нациста, який доживав свій вік у божевільні, граючись у єврея. Відлуння минулого кличе її до України, поки майбутнє блукає вулицями Берліна...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,3

29 оценок

5
14%
4
38%
3
31%
2
7%
1
10%

Ваша оценка

Прочитали 32Хотят прочитать 26

Рецензии

LeRoRiYa12 августа 2013 г.
Це перша прочитана мною книжка Лариси Денисенко. І не впевнена, що колись захочу прочитати інші її твори. Це було зовсім не те, чого я чекала від книжки, після прочитання анотації. Майже ані слова про Другу Світову й забагато нікому не цікавих міркувань збоченої німкені. Шкода витраченого часу. Нікому не раджу.
Хоча це тільки моя думка. Кожному своє.
До речі, ця книжка довгий час стояла у моєму віш-списку, то хай би стояла там і надалі. Довго не доходили до неї руки. Врешті дійшли... і таке розчарування.
Читать далее
16
165
LANA_K6 ноября 2012 г.
Чесно кажучи, я чекала зовсім на інше. Читаючи анотацію, думала, що в книзі розповідатиметься про Другу світову війну, можливо навіть з точки зору німецьких солдат.
А виявилось, що це книга про сексуально стурбовану німкеню, яка все ж таки, слава богу, наприкінці книги знаходить собі пару.
Комусь, мабуть, і видасться нормальним, коли батько розповідає, що обрав собі матір лише за те, як вдало їй підійшов його статевий орган. Але я так не думаю.
Неймовірним здалось і те, що збожеволівший німецький офіцер зміг дожити в психіатричних радянських закладах аж до розвалу Союзу. Адже навіть якщо він і був в східних німецьких лікарнях, все ж таки, я не думаю, що це реально.
Загалом враження від книги дуже суперечливі. Дуже сподобались листи дідуся, листи до Марти. Але хотілось більше якихось історичних пошуків, розслідувань. Цього всього мені виявилось замало.
Читать далее
12
112
MissGabriel17 марта 2013 г.
Денисенко. Я цю книгу чекала півроку. Мабудь дарма. Мало мені було Денисенко і забагато німців. Хотілось більше думок, ідей, розвитку чи деградації...
Але заглом книга непогана. Є цікаві порівняння. Цікаві думки, але не більше.
5
55

Все рецензии

Цитаты

robot17 ноября 2016 г.
...якраз фізики більше люблять щастя, ніж гуманітарії. Гуманітарії смакують нещастя, межові стани, бо ці стани ніколи не схожі, їх цікаво розглядати під різними кутами. Фізики віддають перевагу щастю. Воно зрозуміле та логічне.
2
75
robot4 марта 2013 г.
Українці - дивні рослини. Ймовірно, Salix. Більше за все вони мені нагадують вербові гілки. Вони згинаються до землі, гнучкість - їх єдиний захист від ламкості. Гнуться, стеляться, можуть і погладити, й висікти.
2
59
robot17 ноября 2016 г.
На фарбу для радянських стягів не треба витрачатися, можна вмочати полотнища у кров, тут все залито кров'ю. Тому на Україні родюча земля, де родючіші землі, там більше вмерло/вбито/знищено людей...
0
29