Помститися імператору

В Новому році поставив для себе ціль - читати більше вітчизняних авторів. Почав з Жадана, але це ну дуже просто. Його і так всі знають.

А ось тут, передевляючись лауреатів премії "Золоті письменники України" натикнувся на прізвище Литовченко, знайшов книгу його авторства, першу, яка трапилась під руку, і прочитав.

Очікування були наступні: історичний екшн з елементами фантастики. Спецоперація, замах на вбивство імператора Петра. Уява намалювала в моїй голові такі сюжети.

Реальність інша : все набагато спокійніше, екшончика мало, а помста Петру набагато розумніша, але жорстка і підступна.

Спочатку події розвиваються дуже повільно, потім динамічніше. Написано такою фольклорною мовою, але читати цікаво. Око не ріже.

В книзі багато Бога. Ця тема мені не надто близька, тому в моменти "дискусій про Бога" було не надто цікаво. Але тут на любителя..

Книга "рівна". Так, це не літературний шедевр, проте прочитати можна. Тим більше, підтримати українського автора. А так як книги я збираю, то ще й для колекції примірник придбав)))

Добру першу половини книги можна характеризувати так - повільно, нединамічно, монотонно. Інтриги немає. Незрозуміло яке відношення має великий Магістр до простого козака - головного героя. Дочитував, тому що маю таку звичку - взявся читати, то дочитай. Десь останніх 25% роману події почали розгортатись швидко і динамічно, все стало на свої місця і всі хитрі інтриги почали проявлятись. Автор хитро закрутив - навіть не ждав на таке. Тим більше після перегляду нового російського серіалу "Екатерина II", де вона зображення майже ангелом небесним. А тут автор добряче проїхався по моральному образу великої російської імператриці, яка обірвала династію Романових і фактично була чужоземкою ще і добряче розпусною))))