
Ваша оценкаРейтинг LiveLib
- 545%
- 455%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаРецензии
olvo26 сентября 2014Короткі дотепні історії про мисливство та інше. Через багато з них можна дізнатися цікаві деталі про життя, побут та культуру українців початка двадцятого століття. Хоча я дуже проти ідеї вбивства тварин, автор Остан Вишня не підняв обурення в мене своїми оповіданнями, а додавши історію про бракон'єрство взагалі настроїв мене позитивно. Однозначно рекомендую для легкого читання.
2 понравилось
148
DonnaDiana17 мая 2020Усміхнулась
Читать далееМилі дотепні оповідання. Цікаво дізнатись про побут та світосприйняття 1923-1955 років, хоч такі описи і не дуже детальні та проте мають свою глибину. Щодо побуту - у творі "Перший диктант" стрілось речення, що за царя в українських селах навчання велось тільки російською мовою, власне мова мабуть тому і вижила, що селянскі діти не часто мали змогу навчатись (іноді навіть і школи були у сусідньому селі, а як ніхто не міг ані читати, ані писати на хуторі, то з листом бігли до сусіднього села, аби вчителька чи дяк могли прочитати).
Щодо світогляду, у творі "Та доки ж?!" 1926го року, письменник осуджував патріархальний склад суспільства, що дуже прогрессивно для того часу. Також зацікавив твір "Розклад буржуазії" 1928го року, де зображено кабаре десь у Німеччині, схоже,що пан Остап бачив це сам (безвіз того часу, га?).Частину з описами полювання пропустила, бо не полюбляю полювання, хоч би які гумористичні чудасії тут не описувались. Все інше - майстерно створені кумедні оповідання для усмішок та роздумів. Одне слово "чупирадло" чого коштує)
148























