Гуморески

В моєму розумінні гумор - це здатність незлобливо жартувати над собою, над суспільством, над життям в цілому. Але при цьому гуморист любить і поважає те, над чим сміється. Це найголовніше. Якщо у жартах простежується відвертий сарказм, зневага або шовінізм/ксенофобія/сексизм/расизм та всілякі інші спроби возвеличитися за рахунок приниження інших - такий "гумор" у мене миттєво відправляється, як кажуть, "фтопку". Це не варте моєї уваги, як адекватної та розумної людини, і це я вважаю неприпустимим.

Павло Глазовий не дарма дуже відомий український гуморист, бо він - представник саме тієї когорти профеіоналів-письменників, які щиро любили свою країну, її культуру та національні особливості. І дуже вдало, влучно та коректно висміювали деякі моменти життя. А такі моменти є у будь-якого народу.

Життя без доброго гумору приречене на нещастя. Здатність іноді посміятися над собою - це ознака здорової людини, здорового суспільства. Так, далеко не все гаразд буває, різні епохи та зміни влади несуть із собою як негаразди, так і позитивні зміни. І справжній гуморист вміє це помітити і цікаво розповісти про це іншим, додавши неповторного колоритного мовного забарвлення та щирої посмішки.

Посміхніться, люди!

Збірка гуморесок Павла Глазового - мабуть, найкращі ліки від поганого настрою! Вперше я познайомилась з творами цього українського письменника у молодших класах, коли ми вчили кумедні віршики для якогось "концерту". Тому, зустрівши знайомі рядки, відчула легкий напад ностальгії:)

В цій книзі поруч з невкривдними жартами є й гостра сатира (такої тут відсотків 70). Пияцтво, жадібність, перелюбство і інші гріхи, що притаманні слов'янським народам (як би сумно це не було, але "шо маємо, те маємо") автор висвітлює з неабияким талантом. Сміх крізь сльози, як то кажуть. Крім особистісних недоліків, автор ще й торкається різних суспільних тем: висміює радянський атеїзм, зросійщення народу і т.д. Особливо актуальною темою є "мовне питання" (гумореска про кухлик, мабуть, знайома багатьом). Мова жива і яскрава, не відірватися.

Загалом, я вважаю, ця книга має бути у кожній книжковій "аптечці", або просто на поличці:) Відкрийте на будь-якій сторінці - і вже за кілька хвилин посмішка з'явиться на вашому обличчі. Головне не проковтнути усю книжку цілком, як це сталося зі мною:) Дуже шкода, що так мало читачів звертають свою увагу на цього чудового автора. Сподіваюсь, мій відгук приверне когось до цієї книги; запевняю - не пошкодуєте!

Ще б хотілося додати кілька слів про видання. Воно чудове: цупкий, приємного кольору парір, якісний друк і, звичайно ж, милі ілюстрації... дуже українські, як на мене)

Подивитись кілька малюночків можна далі...

.