Лікарня на відлюдді

Сенсація! Творчість Маестро інтелектуального детективу Олексія Волкова засяяла новою гранню. Свій новий роман автор присвятив колегам по фаху — лікарям. І зробив це настільки весело, феєрично й, найголовніше, щиро, що не залишається жодних сумнівів: талановита людина талановита в усьому. А як же детективний сюжет? — запитаєте ви. Далебі Маестро, він на те й маестро, аби за жодних обставин не відступити від обраного шляху. Цей детектив, чи то пак трилер у його виконанні не менш віртуозний, як і всі попередні!

Рейтинг LiveLib

4,5

41 оценка

5
61%
4
32%
3
7%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 43Хотят прочитать 47

Рецензии

sireniti
7 июня 2018
Мені сподобалось. Ні, не так. Мені дуже сподобалось.
Новий для мене автор, але це тільки підтвердило, скільки у нас прекрасних, талановитих, ще не відкритих мною авторів.
Сам роман чимось схожий на медицинський серіал, якими останнім часом заповнене наше телебачення. Але для мене він набагато цікавіший, адже мова йде про будні українських лікарів, що називається- «горячие вести с полей». І хоч ці будні не такі вже й веселі, але ж без гумору в нашому житті ніяк. А тому тут присутній якісний, хоча подекуди й цинічний гумор, а також красива гілка кохання, добрі приятельські відносини і, звичайно ж, медицина. І навіть є детективна лінія, яка спочатку ніби ще й містична, але містики тут нема.
Звичайна, реальна картина нашої буденності.
Лукарні без ліків, лікарі без достойної зарплати, кілометри канцелярщини і хворі, байдуже, бідні, чи багаті, що потребують уваги, лікування і догляду.
Ось в тиких умовах і працюють наші лікарі. Хтось краще, хтось гірше. Хтось весь себе віддає роботі (особисте життя десь там, на другому плані), а комусь аби тільки відбути робочий день.
Ще роман цікавий тим, що події, які в ньому описані, відбуваються не в шикарній міській лікарні, а в провінції. І це десь приблизно кінець 90-их. Тих самих, що прийнято називати буремними. А тоді, пам‘ятаєте, і бандюків повно було, і дефіцит тотальний, і заграниця - це було щось страшне і незвідане (про безвіз тоді навіть думок не виникало). Та й зарплата лікаря, м‘яко кажуче, була пісною, аж синьою.
Але виживали. Працювали, робили операції, виходили з того, що мали на даний момент. В хід ішли різні підручні засоби. І коли не було якогось інструменту чи матеріалу, навіть гумові рукавиці і презервативи використовували.
А були моменти, коли я реготала вголос. Це і про ті самі презервативи, і про виделку в… ем… коротше, в м‘якому місці, і про хробака в операційному полі. Хто читав, той зрозуміє. Є над чим посміятися. І є про що замислитись.
Лампомоб 2018
2/7
Перевод.
Мне понравилось. Нет, не так. Мне очень понравилось.
Новый для меня автор, но это только подтвердило, сколько у нас прекрасных, талантливых, еще не открытых мной авторов.
Сам роман чем-то похож на медицинский сериал, которыми в последнее время заполнено наше телевидение. Но для меня он намного более интересен, ведь речь идет о буднях украинских врачей, что називається- "горячие вести с полей". И хоть эти будни не такие уже и веселые, но без юмора в нашей жизни никак. А потому юмор здесь присутствуюет, качественный, хотя кое-где и циничный. А ещё красивая ветка любви, хорошие приятельские отношения и, конечно же, медицина. И даже есть детективная линия, которая сначала вроде ещё и мистическая, но, поверьте, мистики здесь нет.
Обычная, реальная картина нашей будничности.
Больницы без лекарств, врачи без достойной зарплаты, километры канцелярщины и больные, безразлично, бедные, или богатые, одинаково нуждающиеся во внимании, лечении и присмотре.
Вот в таких условиях и работают наши врачи. Кто-то лучше, кто-то хуже. Кто-то всего себя отдает работе(личная жизнь где-то там, на втором плане), а кому-то - только б отбыть рабочий день.
Еще роман интересен тем, что события, которые в нем описаны, происходят не в шикарной городской больнице, а в провинции. И это где-то приблизительно конец 90-х. Те самых, которые принято называть бурными. А тогда, помните, и бандитов было полно, и дефицит тотальный, и заграница была страшным и и диким зверем, о безвиз тогда даже мыслей не возникало. Да и зарплата врача, мягко говоря, была постной, аж синей.
Но выживали. Работали, делали операции, выходили из того, что имели на данный момент. В ход шли разные подручные средства, когда не было какого-то инструмента или материала, даже резиновые рукавицы и презервативы.
Роман, хоть и большого объёмаю но читается очень быстро.
И были моменты, когда я хохотала вслух. Это о тех же презервативах, и о вилке в… эм…короче, в мягком месте, и о черве на операционном поле. Кто читал, тот поймет.
Есть над чем посмеяться. И есть о чем задуматься.
Читать далее
48 понравилось
10
749
Nina_M
21 июня 2015
Що я люблю з того, що є в цій книзі?
Описи буднів лікарів (лікарів-професіоналів, які добре роблять свою справу і філософськи сприймають негаразди, пов’язані з реаліями часу).
Динамічний детективний сюжет (просто хоч зараз екранізуй).
Гумор (анекдоти й комічні, іронічні, а часом і комедійні ситуації з життя).
Багато глибоких думок (на кшталт «Дaвaйте крaще зa те, щоб нaші помилки ніколи не були невипрaвними. Не вaжливо - хто їх випрaвить. Головне, щоб хворому було добре».).
Оксамитова рідна мова.

Чого в книзі немає?
Містики і жахів (а я і не хотіла)!
Для тех, кто читает на русском
Дальше...

Что я люблю из того, что есть в этой книге?
Описания будней врачей (докторов-профессионалов, которые хорошо делают свое дело и философски воспринимают проблемы, связанные с реалиями времени).
Динамичный детективный сюжет (прямо хоть сейчас экранизируй).
Юмор (анекдоты и комичные, ироничные, а иногда и комедийные ситуации из жизни).
Много глубоких мыслей (например, «Давайте лучше за то, чтобы наши ошибки не были неисправимыми. Не важно, кто их исправит. Главное, чтобы больному было хорошо».).
Бархатный родной язык.

Чего в книге нет?
Мистики и ужасов (а я и не хотела)!
Читать далее
17 понравилось
13
318
GraceMime
14 мая 2015
Цю книгу я довго відкладала. Вона чекала свого часу, щоб пролитися бальзамом на мою душу.
Цікаво, гостро, абсолютно правдоподібно, реальні герої, за яких переживаєш.
Автор писав із прекрасним знанням матеріалу, а коли сам все це бачиш щодня, то ніби про свою лікарню і читаєш.
Історія про непрості умови праці; про колектив і його величезне значення для такої роботи; про таких різних пацієнтів і вміння ввійти в їхнє становище; про комічні, іронічні, іноді комедійні ситуації, в яких опиняються герої - точно з життя; про переживання реальних людей - від ревнощів і ставлення до понівеченого тіла, до бажання нажитися за будь-яку ціну; про кохання, якому вік не завада.
Хотілось би продовження, або екранізації. Але автору за опис того, як ми працюєм і живем велике ДЯКУЮ!!!
Читать далее
14 понравилось
2
199