Известные писатели и пенитенциарная система
- 923 книги
Ваша оценкаТворчість репресованого в роки сталінізму Євгена Плужника (1898-1936 рр.) Цього разу талант одного з найяскравіших представників епохи Розстріляного Відродження розкривається в прозових та драматичних творах.
Роман "Недуга" витриманий в урбаністичній манері, оповідає про життя київської інтелігенції двадцатих роуів, звички богеми, дає тонкий соціально-психологічний аналіз тогочасної сім'ї та суспільства. Збраючи матеріал, поет завів широке коло знайомих серед театральних завсідників, балерин та...
Рейтинг LiveLib
4,7
3 оценки
- 567%
- 433%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 3Хотят прочитать 16
Рецензии
bezkonechno5 октября 2011 г.Читать далее"Недуга"
Нарешті я знайшла твір в українській літературі, в якому описувалося би життя київської інтелігенції в ближчому до нас часі, описувалося подібно до прекрасних творів зарубіжної літератури! Читалося доволі приємно і швидко. Хоча мені далеко не завжди була зрозумілою поведінка Івана Семеновича, на мою думку, він егоїстичний, слабкий чоловік, який мало, що не знає, чого хоче, а ще - дозволяє собою маніпулювати і відкрито насміхатися над собою. Не дуже такий приємний персонаж, хоча інколи до безтями наївний.
Іван Семенович Орловець неприємний не тому, що він злий, а скоріше тому, що він дуже якийсь безглуздий, наче мала дитина. Скажу чесно, спочатку було набагато цікавіше читати, ніж ближче до кінця по єдиній причині - д-у-у-же вже багато Плужник описує такого одноманітного "інтелігента", будівника українського майбутнього, Івана Семеновича, який все не може розібратись в своїй недузі, якщо можна так назвати ту невдалу інтрижку з молодою актрисою, Іриною Едуардівною. Сто вісімдесят сторінок Іван Семенович плачеться й плачеться на свій нещасний стан, сто вісімдесят сторінок його великорозумні невтомні друзі гуртом не можуть встановити діагноз Іванові Семеновичу (та й не дуже хочуть, вони тільки граються в таких собі досвідчених лікарів-коханців, що бачили-перебачили таких ситуацій)... І тільки в останніх рядках до героя приходить прозріння. Чекала цього моменту набагато раніше, і коли дочитала, в думках було єдине слово - "нарешті".
Ставлю чотири бали виключно за нову тему, за цікаву мову, та за деяку філософію.
Моя оценка: 4 из 5"Змова в Києві"
Хоча цю п'єсу я й прочитала за декілька годин, та це не той твір, що його хотілося б постійно перечитувати, або я вже просто втомилася від деякої одноманітності в тематиці. Проте в ньому виразно відчувається настрій майбутньої революції. Ота вічна струна народного терпіння колись та й не витримає такого відношення і до своєї мови, і до людей, в яких забирали індивідуальність і самобутність, іменуючи їх малоросами.
Моя оценка: 3 из 58282