
Обнаженное тело на обложке
Noel-13
- 812 книг

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
А я, коли злюся, то просто починаю розмовляти із собою самими матюками, і мені ніби від цього легше. Бо ніби звільняєшся від рамок і умовностей, а говориш напряму — грубо і просто, але правду. Сувору і пиздувату!
Отака от хуйня, малята! — кажу я собі, і тупо визнаю, що заздрю чужому коханню, божевільній історії, в якій так багато різної біди, але багато такого, що вивішує все, опромінює іншим світлом, і що трапляється дуже й дуже рідко!
Заборонені ігри

На тім боці при потоці
Їбалися зайці
I зробили Катерині
Мадьяра в куфайці.
Катерино, відчини-но,
Катерино, встань-но,
Дай нам їсти, дай мам пити,
Як то буде файно!
Катерина відчинила,
Катерина встала,
Дала їсти, дала пити
Ще й поцілувала…
Хлопці від Катеринки

— Чому? — спитав мольфар, і голос його затремтів, і я зразу зрозумів, що він питає забагато.
— Тому що!! Все хочете знати зразу. Прийде час... — раптом велетень розсердився і голос його став схожий на грім. — Пиздите до хуя! Ідіть самі шукайте, засранці! Пробуйте, шукайте і бійтесь! Тоді щось знайдете...
Я ніколи не думав, що привиди можуть матюкатись. Щоправда і привидів раніше ніколи не бачив.
Велетень трохи подобрішав, і засміявся. Потім звернувся до мольфара.
— Ти розумний, старий і добре мені робиш, я знаю і ти знаєш, що я знаю. Але чому ти для них так стараєшся? Чи вони того варті? Оцих два людських недойобки, один менший, другий старший...
Він подивився на нас впрост. Я подумав, що зараз всруся, бо мені здалося, що нам вже кінець. Виглядав він жахливо, м’язи дико напинались, коли він махав руками, і серед того всього волосся стирчав велетенський хуй з якимись нереальними яйцями і це виглядало при всьому страхові трохи комічно, і я несамохіть відмітив, що він схожий на якогось героя коміксів, тільки у тих завжди з хуєм проблеми, аби дітей не лякати, а цей просто жах... а кого ж він трахає, у нього ж має бути якась вовкосучка, вовкотьотя з велетенською волохатою пиздою, або просто велика вовчиця, або... Ці думки проносилися в мене в голові блискавично і якось відволікли мене трохи від панічного страху, бо я раптом збагнув, що як нам пиздець, то пиздець, a як ні, то на хєра срати собі в штани.
— Ха-ха-ха-ха — раптом зареготав велетень. — А ти не дурний і не такий бздотливий, як показався зразу, гарно ти мене побачив...
Отут я пересрав капітально, адже він прочитав мої думки майже водночас зі мною. Зараз він мені покаже...
— На хєра мені тобі щось показувати! Ти дурню! Старий — мій друг і викликав мене, аби вам помогти. А в нас одні якісь дуже й дуже далекі спільні родичі, так що я вас нищити не буду. Колись може ти довідаєшся, хто такий Син Вітру, і що було з його синами, і хто такі були тоді для нього вовки! Ви мене не бійтесь. Коли я сказав бійтесь — це себе бійтесь, рагулі! Себе бійтесь! Вовк є всередині кожної людини. A y вас більше, особливо в нього!
Заборонені ігри






Другие издания
